Вперше оприлюднене унікальне відео, зняте 20 лютого 2014 року на Інститутській. Його автор - відомий екстремал-руфер Mustang Wanted. 20 лютого він помчав вперед разом з іншими відчайдухами-майданівцями, коли беркутівці залишили свої позиції біля стели і почали відходити з Майдану. Мустанг зміг зафіксувати на відео найбільш трагічні і героїчні моменти того дня. В об\'єктив його камери потрапили щонайменше 12 Героїв Небесної Сотні, дехто вже вбитий, хтось іще живий, знятий незадовго до смерті...

Наслідки пожежі у будинку Профспілок 19 лютого 2014. За інформацією станом на 2019р.: \'Справу про пожежу в Будинку профспілок веде Генеральна прокуратура України. Її експерти встановили, що точок загоряння було більш ніж 20. Начальник управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк каже, що пляшки з займистою сумішшю кидали обидві протиборні сторони. Але винними слідство вважає представників тодішньої влади. \'Слідство інкримінує настання наслідків у результаті пожежі організаторам незаконної антитерористичної операції. Тобто якби не було безпідставного штурму тієї ночі, то ці наслідки в жодному випадку не настали б», – каже Сергій Горбатюк (на той час начальник управління спецрозслідувань ГПУ)(с)

!!! 10 років після вбивста активістів на Майдані: вироки над беркутами \"чорної роти\".

...10 років з того самого трагічного і кривавого дня 20 лютого 2014, який ліг раною на серці і зарубцювався на ньому назавжди... Спроба вмістити 100 кадрів того страшного дня в 6 хвилин...

Ще один великий альбом, який колись давно теж публікували на сторінці, фото Миколи Бузенка 18, 19 та 20 лютого.

Просто кілька фото `озвірілих радикалів` та їх головної зброї )

Смєну дайте!(с) Відео з передової лінії оборони біля будинку профспілок в ніч штурму 18 лютого. Автор - американець Riche Myers

Історія Михайла Нискогуза - одного із відчайдухів, якого 10 років тому побили на колонаді стадіону \"Динамо\" беркути. Тоді йому було лише 17 років і багато хто був переконаний, що затримані і побиті майданівці загинули... На щастя, обоє лишились живими.

Пам`яті Віталія Дереха... Воїна, майданівця, журналіста, рятувальника, пластуна, екстремала і справжнього відчайдухи. Був Майдан – його перша війна, коли довелося під кулями виносити поранених і вбитих. Згодом – досвід війни з московитами у 2014-2015 рр. у складі батальйону «Айдар», робота рятувальником у цивільному житті і зрештою, після початку повномасштабного вторгнення – Велика війна за Україну. Читайте велику статтю про Віталія. Про те, чим він жив, захоплювався, про подвиги, які здійсняв на Майдані та Війні. Вічна пам`ять і шана Герою України!

Пам`яті Павла Каленіченка. Він дивом вижив на Майдані, де він ввечері 18 лютого отримав тяжке вогнепальне поранення. Після Майдану – Ініціативна група постраждалих/поранених на Майдані, одним із активних засновників якої був Павло. Допомагав створювати Центр для учасників АТО та їхніх сімей «Бандерівський Схрон». Прийшов служити з перших днів повномасштабного вторгнення. ССО, згодом – розвідувальний батальйон. Смерть знайшла його на Сумщині, де він загинув у п`ятницю, 23 червня 2023 року, потрапиши у засідку ДРГ...

Друзі, допоможіть ідентифікувати поранених 18 лютого 2014 року майданівців на фото! Це важливо! #Мирна хода

Ще один майданівець загинув на фронті: Віталій Коровяківський Lucky... Під час Майдану він був медиком-волонтером у складі команди MotoHelp, надавав допомогу пораненим під час найгарячіших подій... У 2014 добровольцем пішов на фронт, потрапив у полон в серпні 2014 року біля Старобешево, під час подій під Іловайськом, де його утримували в будівлі СБУ у Донецьку. З 24 лютого 2022 року - знову на війні... Загинув, боронячи Україну...

«Перемогли в Києві – переможемо й у Криму» (с). 9 років тому рівненчани Валерій Ващук та Іван Бондарець, бійці 40-ї сотні Самооборони Майдану, поїхали підтримати проукраїнські протести в Криму, де вже фактично відбувалась окупація півострова військами російської федерації (\\\"зеленими человічками\\\") і на всю працювали російські спецслужби. З 7 березня 2014 і до сих пір про них нічого не відомо...

20 лютого, Інститутська. Наш основний альбом з фото, на яких вдалось опізнати людей, що були того страшного дня на Інститутській. Героїчний альбом...

20 лютого, Інститутська. Допоможемо опізнати людей на фото! Створили альбом фото, на яких вдалось опізнати людей, які були того трагічного страшного дня на Інститутській. Як маєте ще якісь фото, кидайте нам в коменти, будемо додавати.

!!! Хто вбивав майданівців 20 лютого 2014 на Інститутській? На жаль, навіть сьогодні, через 9 років після масових вбивств на Майдані, ми бачимо, як у медіа і суспільстві постійно повторюється наратив про те, що протестувальників на Інститутській розстрілювали снайпери. Дане твердження є недостовірним, більше того - небезпечним і шкідливим. Детальний матеріал про те, хто обвинувачується у вбивстві 48 Героїв Небесної Сотні 20 лютого 2014.

Кривава ніч. Автори фото Дмитро Ларін, Олександр Стрижельчик, та Олекса Манн

Спогади одного із найбільш постраждалих 18 лютого 2014 майданівців - Ігоря Чабана зі Львова. «Ніхто з нашої сотні не мав зброї, хоча… шкода, що її не було... Напередодні бою, 17 лютого, була зустріч з Парубієм, тоді в нього питали про якусь зброю, він категорично сказав, що зброї жодної в нас немає та не буде. І не було... ...навпроти нас на відстані не більше 50 метрів стояв стрій ВВшників, за їхніми спинами було видно беркутівців і тітушок. І ті ж ВВшники дуже завзято і охоче кидали в наш бік і коктейлі, і бруківку... Але ми були хоч трохи захищені. А потім вони почали кидати через наші голови, туди, де стояли жінки і старші люди – без жодного захисту!.... ... На моїх очах один чоловік підняв гранату, яка не розірвалася, і йому відірвало кисть руки..Вже пізніше стало відомо, що гранати – і світло-шумові, і газові – були закуплені в РФ. І були вони значно потужніші, ніж дозволені в цивілізованих країнах. Звичайна світло-шумова граната хіба пальці пошкодила б, а не відірвала б...»

Київ, лютий, війна. Наші бійці. (фото Barbaros Kayan)

19 червня на фронті на Ізюмському напрямку загинув Олег Куцин «Кум» - командир батальйону «Карпатська Січ». Був учасником Революції Гідності, 20 лютого був на передовій Інститутської, виносив поранених і загиблих, зокрема тяжко пораненого Олега Сухінського, який був тяжко поранений біля Жовтневого палацу. Після Майдану пішов добровольцем на фронт, де з його ініціативи постала добровольча штурмова рота «Карпатська Січ». «Ми готуємося до війни. Бо розуміємо, що Україна не здобута. Попереду великий удар з Росією нас чекає. І до цього удару треба готуватися.... Вони готують цю війну. Вони чекають цієї війни. І ми повинні бути готові.» - говорив Олег Куцин під час маршу Захисників 14 жовтня 2021 року, передчуваючи і розуміючи невідворотність великої війни...

У Харкові рашисти вбили фотографа і оператора, активіста Ігоря Гуденка - автора надважливого 42-хвилинного відео розстрілу 20-го лютого 2014 року на Інститутській!

На Київщині росіяни вбили документаліста і фотографа Макса Левіна. Брав активну участь у Майдані, документуючи найважливіші події зими 2013-2014 років. Максим був одним із тих, кому вдалося вибратися живим із Іловайського котла... ...13 березня 2022 разом з товаришем вони вирушили документувати наслідки російської агресії. Знімали з допомогою дрона. Вони залишили машину та пішли в бік села Мощун. З того часу зв`язок із обома чоловіками зник. Пізніше стало відомо, що в цьому районі розпочались інтенсивні бойові дії. Місцезнаходження та доля Олексія Чернишова наразі не встановлена..

Фото з 18.02.2014 від Костянтина Сови

Змонтоване відео з декількох сюжетів, знятих нашим читачем Виктор Тимченко (відомий серед побратимів, як «Капітан Немо» 18 лютого на Інститутській. Декілька атак наших активістів, один з наступів беркуту, знайоме тим, хто там тоді був «Стоїмо!» (так кричали хлопці людям під час чергового наступу беркуту, яких було декілька (3 чи 4) аби зупинити натовп і не спровокувати паніку, і це їм вдавалось). І остання атака беркуту, паніка біля барикад, люди не можуть протиснутися в вузький прохід, як знаємо, це спричинило жахливу давку, люди перелазили, хто міг, через барикади, інші - просто падали в проході один на одного, створюючи `купу тіл`... І це все під постріли і обкидання камінням беркутівців. Багато хто, хто мав можливість стрибав у котлован справа (в деяких місцях висота була близько 3-х метрів, можливо, і більше), кому повезло (як одному з авторів цієї групи) - приземлялись в листя, хто стрибав ближче до барикад - падали на каміння і цеглу, на голови одне одному... На відео зафіксовані лише деякі фрагменти того жаху. https://www.youtube.com/watch?v=0yMFTcLaCM0

Ще одне моторошне відео з 18.02, останній наступ беркуту, паніка і страшна тіснява в проході барикад. Тоді загинуло кілька людей... Беркути добивали застрягших у пастці людей! Автор відео Сергій Караванський https://m.youtube.com/watch?v=RSqJEXgOaWc

Бій зсередини! Унікальне відео, зняте екшн-камерою одним з бійців 14-ї сотні Самооборони Майдану безпосередньо у самому епіцентрі подій 18 лютого 2014 р. Початок - біля Будинку офіцерів, продовження - перехрестя Кріпосного провулку та Інститутської. Слава Героям Майдану! https://www.youtube.com/watch?v=Osb8oC4gm20

18 лютого близько до опівночі, Майдан після перших штурмів. Горять намети, екран ще працює. Дім профспілок на черзі. В ту ніч, коли молилася уся Україна, молитви лунали і зі сцени Майдану. Священники різних конфесій і віросповідань молились разом...

Великий проект «Революція гідності очима людей» з фото і спогадами учасників Майдану. https://hromadske.ua/revolyutsiya-gidnosti

Cтаття про Павла Кучера - майданівця, філософа, почта і воїна. Боєць 14-ї сотні Самооборони Майдану. Поранений 18 лютого в бою з «Беркутом» на розі Інститутської та Кріпосного провулку. Напередодні першої річниці початку Революції Гідності він став одним із співзасновником та координатором Ініціативна група постраждалих/поранених на Майдані. Організацію було створено з метою захисту прав і допомоги усім учасникам Майдану, які були травмовані чи поранені під час «вогняної зими»...

«20 лютого я забігла у Жовтневий. Там у медчастині вже лежали троє вбитих майданівців. Я взяла наплечник, шолом і бронежилет, який зняла з одного з цих мертвих хлопців... я не знаю, хто це був. І знову пішла на Інститутську… » - історія Світлани Сидоренко - медика-волонтера Майдану, координатор медпункту у КМДА. «Я забігла у якийсь під`їзд і заховалась там. Переді мною туди забігли ще якісь хлопці. Через якийсь час у під’їзд ввірвалися беркутівці. Частина з них побігла сходами догори, а троє кинулись до мене і почали бити. Били мене довго. Пам`ятаю я кричала їм: За що ви мене б’єте? Почула лише відповідь кулаків. Вони розривали на мені куртку, жилетку з хрестом. Їм не вдавалося здерти мені з голови каску, пристібнуту ремінцем, то вони її розтрощили просто у мене на голові. Коли вони зрозуміли, що я жінка, то один з них сказав: «Это же женщина». А другий йому у відповідь: «Это не женщина, это шмата». З цього слова я зрозуміла, що один з них точно був львів’янин.»

Роман Котляревський - медик Червоного Хреста поранений 20 лютого на Інститутській.

Пошукова ініціатива Майдану - фантастичної організації, яка була створена одразу після 20 лютого. Спершу волонтери Пошукової ініціативи ходили по лікарнях і моргах Києва, розшукуючи зниклих безвісти. Потім масовими рейдами по 10–12 машин прочісували лісосмуги в області. Наприкінці лютого і навесні 2014 року вони організували понад 25 експедицій під час яких обстежили довколишні ліси, каналізаційні колектори, досліджували кладовища на предмет підзахоронень, перевіряли морги, крематорій тощо. На сьогодні у списку Пошукової ініціативи знаходиться 41 особа, з них лише щодо 10 зниклих є заяви рідних та відкрито кримінальні провадження. Відповідно, їхнє зникнення може бути пов’язаним з участю в Революції Гідності...

!!! Детальна та важлива стаття про те, як знищували і знайшли зброю, з якої вбивали майданівців 20 лютого, а також про те, як втікали з України вбивці Небесної Сотні - члени «чорної спецроти» Беркуту. !!! Ще у 2016 році троє учасників об’єднання ветеранів війни в Афганістані «Ніхто крім нас» дали свідчення, як вони допомагали вивозити беркутівців з Києва і топити порізану на шматки зброю. Нещодавно їхні свідчення нарешті були заслухані у суді. У суді свідки розповіли, що організація «Ніхто крім нас» мала офіси у Київському зональному науково-дослідному інституті експериментального проектування. Учасники об`єднання воїнів-«афганців» були працівниками інституту: Бован та Шикунов — технічними директорами, а Сердюк — виконавчим директором. Саме на територію інституту на Лівому березі за адресою проспект Возз`єднання, 15/17 перевезли «беркутівців» з їхньої бази у Києві пізно ввечері 23 лютого 2014 року. Звідси наступного дня їх відправили з Києва на таксі.З території інституту їх вивозили наступного дня, 24 лютого, з 8-9 вечора і до ночі. Оскільки людей не можна було вивезти через блокпости на мікроавтобусах, їм викликали таксі. Виїжджали по 2-3 людини. Сердюк шукав номери в інтернеті, а Яковенко домовлявся з водіями. Машини викликали до лабораторного корпусу інституту. Коли машина приїжджала, Яковенко дзвонив «хлопцям», і вони йшли до таксі близько 800 метрів. Сергій узгоджував з таксистами маршрут. Кінцевим пунктом був Крим...

Допоможіть опізнати пораненого майданівця!

Про затримання майданівця Дмитра Липового у справі вбивства беркутів на Майдані! Липовий під час свого допиту у прокуратурі ще у 2018 році підтвердив, що 20 лютого він передав свій карабін «Сайга» майданівцям, які перебували тоді у консерваторії. Зокрема, він назвав прізвища Зіновія Парасюка та Івана Бубенчика і дав свідчення, що бачив, як вони стріляли по беркутах з балкону консерваторії...

20 лютого на Інститутській львів`янин Ігор Заставний отримав тяжке поранення лівої ноги кулею калібру 7.62мм, якими беркути «чорної спецроти» розстрілювали майданівців того дня. Ногу довелося ампутувати нижче коліна. Кулю – головний речовий доказ у справі, до слова, загубили ще в 2014-му під час слідства…

З перших днів Революції гідності Максим Гошовський,який потім порве свій російський паспорт,був учасником Євромайдану в Дніпрі. Згодом неодноразово приїжджав до Києва, приймав участь у боях на Груші, а 20 лютого виносив поранених і вбитих з Інститутської, прикриваючи своїм щитом медиків-волонтерів Майдану. Цікаве інтерв`ю з Максимом про Революцію Гідності, непростий шлях отримання українського громадянства, і про те, якою була б Україна, якби не Майдан...

«Два беркутівці били мітингувальника по обличчю дубинками. Я вже не бачив на його обличчі ні очей, ні носа. Все було розбите. З іншого боку беркутівець стрибнув обома ногами на голову лежачому хлопцю» - свідчив у суді про події 18 лютого 2014 року в Кріпосному провулку майданівець Михайло Малець. Після тих подій Михайло отримав інвалідність на все життя... Свідчення постраждалий надав під час судового процесу щодо Владислава Лукаша - керівника полку харківських беркутів, які стріляли, били, та й убивали учасників мирного протесту 1 грудня 2013 року та 18 лютого 2014 року... Стаття за посиланням...

Детально про розстріл на Інститутській 20-го лютого. Про слідство. Суди. Встановлені факти. І фейки від Євгенія Закревська! - Були протестувальники. І були силовики. Було протистояння між ними. Причому «протистоянням» можна було назвати події від ночі і до 9:15, Далі це був просто розстріл. Бійня. – Ми говоримо про 20 лютого 2014 року. Немає реальних даних, що була якась `третя сила`. Ніщо про це в дійсності не свідчить. Всі сумніви і зачіпки, які могли вести до цього висновку, ми перевіряли дуже прискіпливо (це була моя базова версія подій). І ніщо не підтвердилось. Із силовиків, які стріляли летальною зброєю, – це за хронологією: - севастопольський «Беркут» (у них камуфляж із зеленим скотчем) під час відходу від Майдану до готелю «Україна» – перші троє вбитих майданівців, поранені; - спецрота київського «Беркута» (чорна форма, жовтий скотч, напис «Беркут») – близько 45 вбитих, 80 поранених (починаючи з майданчика перед Жовтневим палацом, вгору по Інститутській, сніжна барикада, бетонна барикада); - «Омега» (чорна форма) – інкримінується два вбивства і поранення – з лінії бетонної барикади і, можливо, будівлі на цьому ж рівні. ...Історія про «третю силу», про «невідомих снайперів», які нібито сиділи в готелі й стріляли в обидва боки – це втеча від реальності і спонтанно народжений із реальної небезпеки міф. З іншого – свідоме викривлення фактів і ворожа пропаганда... І ми маємо розуміти, що все це про «одних і тих самих «снайперів», яких там не було... Велике інтерв`ю з Євгенією Закревською за посиланням.

Нiч 18-19 лютого. Люди. (автор фото Olena Tymchenko)

Вражаючі свідчення майданівця Євгена Аврамчука, який був тричі поранений у ніч на 19 лютого 2014 року під час штурму Майдану. Разом з побратимами він знаходився на передньому краю оборони - поблизу фонтану-пам`ятника засновникам Києва. Навіть після того, як біля його ноги розірвалася світлошумова граната, поранений Євген до останнього залишався на барикадах. Відступив лише отримавши поранення голови та обличчя...

Найповніший на сьогодні матеріал Юлії Сливінської про злочини проти Майдану вчинені 18 лютого 2014р. ...«Суди по Майдану. Хто відповів за злочини, скоєні в центрі Києва 18 лютого 2014? Близько тисячі потерпілих, менше тридцяти підсудних і всього три вироки у справах про злочини, вчинені «Беркутом», тітушками, керівниками силових відомств, слідчими, прокурорами та суддями 18 лютого 2014 року. Це - і розгін Мирної ходи вдень, і штурм Майдану, і незаконна АТО вночі. Це напади тітушок. Це незаконні затримання, підозри, судові рішення. Частина судових процесів тягнеться ще з 2015 року»...

Велике і важливе інтерв’ю від адвоката родин Героїв Небесної Сотні Євгенія Закревська. У ньому є кілька дуже важливих моментів: - Впродовж останнього року справи щодо злочинів, вчинених 18 лютого 2014 року, НЕ РОЗСЛІДУВАЛИСЯ взагалі! Не було проведено жодних слідчих дій! ... Щодо подій 18 лютого немає жодної підозри. Ні по побиттях активістів тітушками у Маріїнському парку, ні по декількох убивствах, хоч є відео. Там дуже багато матеріалу, який потрібно опрацьовувати, розслідувати. Там було багато напрацьовано по епізоду тисняви, коли задавили на смерть двоє людей, коли була ця атака «Беркута», яка сунула по Інститутській вниз до Майдану, на рівні барикади на метро «Хрещатик». Правоохоронці втисли людей у маленький прохід в барикаді, і міліціонери забивали їх палками – по головах. Тоді двоє людей там загинуло і багато постраждало. Цей епізод, по якому потерпілими зібрано дуже багато інформації, не просунувся. Жодної слідчої дії за весь цей період.» ... ! Значна частина беркутівців, які підозрюються у злочинах проти майданівців надалі продовжують працювати у МВС, відмовляються давати будь-які свідчення, і система на чолі з Аваковим їх покриває... Стаття за посиланням.

Бої на Груші на вражаючих світлинах словацького фотографа і режисера-документаліста Tomas Rafa. Дякуємо всім, хто мав сміливість і відвагу стати до бою!

Цікаве інтерв`ю Радіо Свобода з колишнім начальником управління спецрозслідувань ГПУ Сергієм Горбатюком. ... «Ані той президент, ані цей президент (Петро Порошенко і Володимир Зеленський) нічого не роблять, щоб дійсно було організоване належне розслідування.» ... «I у Порошенка, і у Зеленського біда – вони хочуть контролювати правоохоронні органи і судову систему, маючи на них вплив. У тому числі незаконний. І оце вирішує все. Чому? Тому що розслідування «майданівських» справ – це в першу чергу притягнення до відповідальності правоохоронців. Якщо б винні правоохоронці отримали реальні вироки за виконання незаконних наказів, то їхні колеги-наступники вже не стали б виконували незаконні накази...»

Саморобні бронежилети на Майдані. Після того, як беркути жорстоко побили учасників протестів, майданівці починають використовувати, а також власноручно виготовляти різноманітні засоби самозахисту. Особливо гостро це питання постало після початку протистояння і боїв на вул.Грушевського. На Майдані можна було побачити людей у мотоциклетних і лижних шоломах, військових касках, активно застосовувалися лайф-хаки, як-то обмотати торс і кінцівки грубими глянцевими журналами, які пом’якшували удари міліцейських кийків. На ноги одягали щитки і наколінники, як спортивні чи трофейні – здобуті у боях з ввшниками чи беркутівцями, так і саморобні. Можна було навіть побачити оригіналів, одягнутих у елементи середньовічних лицарських обладунків...

Олег Бончинський - активний учасник Революції Гідності і воїн-доброволець.  ... На Майдан Олег приїхав вперше під час протистояння на Груші, був там кілька днів. Знову повернувся після 18 лютого: «Весь вечір і ніч 19 лютого я провів на тій барикаді. Коли там побачили, як я далеко кидаю бруківку, попросили: лишайся тут, бо ніхто не докидує туди, куди потрібно...В якийсь момент, коли кидав черговий коктейль, я занадто близько підійшов до щита і вдарився об його край, глибоко розірвав тканини пальця правої руки... Було страшно, але коли влився в ту компанію, дуже скоро страх щез. У мене навіть з`явився навідник. До нас приєднався хлопець - він всівся на самий вершечок барикади і казав мені, куди цілити. Коли він спустився згори, ми відійшли погрітися, щось говорили. І прямісінько нам під ноги - а ми були на кромці басейну фонтану – впала шумова граната. Вона крутилася між нами. Я встиг відвернутися, а він – ні. Коли я глянув на нього, у нього з вух ішла кров. Сильно контузило. Він кудись пішов, і більше я про нього нічого не знаю… » ... Ранок 20 лютого: «...вирішив підніматися тепер по сходах до Жовтневого палацу. Коли забіг за колону будівлі, чув як по ній влучають кулі. Коли я вибіг з-за неї, переді мною пробіг чоловік - і в нього поцілили. Мені здається, якби не він, та куля залетіла б мені прямісінько в груди. А йому потрапила в бік і з протилежного вийшла. Люди занесли його в Жовтневий, ніхто не знав, що робити. Тоді я просто взяв і рукою закрив ту діру, з якої булькала кров...» Тоді ж, віднісши пораненого до медиків, Олег знову повернувся на Інститутську... ... «Треба було показувати, що ми є, що ми сила, що ми не злякалися. Та й тим, хто там залишався, потрібна була допомога. Я добіг до входу в палац, там зустрів своїх, ходорівських. Вони дали мені сигарету. Я закурив і… впав. Мене також віднесли в КМДА»... Повна стаття за посиланням.

На вістрі атаки. Герой Інститутської - Василь Галамай. Василь – активний учасник Революції Гідності, тяжко поранений 20 лютого 2014 року на вул.Інститутській. Тоді він із мегафоном у руках вів за собою побратимів, щоб винести з-під обстрілу поранених. Сьогодні Василь знову на передовій - як парамедик добровольчого батальйону «Госпітальєри»... ...Ввечері 18 лютого 2014 року після новин про криваві бої в Києві під час «мирної ходи» до Верховної Ради знову вирушив до столиці. До Києва разом із іншими чоловіками дісталися над ранок 19-го: «Картина, яку ми побачили, була дуже гнітючою. Територія майдану надзвичайно звузилася, люди на барикадах були виснажені і мокрі, з покритими сажею обличчями. Вже перед самим майданом ми приєдналися до колони активістів, які щойно під’їхали, переважно це були хлопці із Західної України. Оборонці майдану зустрічали нас із великим піднесенням, питали звідки ми. Казали, що дуже нас чекали. Ми одразу пішли на барикади міняти втомлених людей. Палали профспілки...» Повна стаття за посиланням

Багато нових світлин вже відомого нам чудового майданівського фотографа Юрій Чех. Яскраві обличчя учасників Революції Гідності, бої в урядовому кварталі і оборона барикади на Груші 18 лютого 2014року. Слава воїнам Майдану!

Цікава стаття про медика-волонтера Майдану Юлія Паєвська (Julia Paevska) «Тайру», яка з початком війни пішла добровольцем на фронт, де створила свій підрозділ парамедиків «Ангели Тайри»... Юлія - одна з тих особистостей, які, безумовно, заслуговують на те, щоб про них знали. Такі люди своїм прикладом дійсно надихають при жодних обставинах не опускати рук і \"лупати сю скалу!\" - «Основне, що я хотіла донести – попри те, що в когось настало розчарування, треба, не опускаючи рук, «лупашить ту скалу», і все буде добре. Головне – робити свою справу». (с) Стаття за посиланням: https://novynarnia.com/2020/03/04/tayra/

Віталій Максимкін - майданівець, а потім - воїн-доброволець. Пройшов увесь Майдан, був на передовій 20 лютого, з весни 2014 року на війні. Історія Віталія - яскравий приклад, коли патріотизм, гідність, честь. 18 лютого, кілька днів побувши вдома, на швидкому поїзді Віталій повернувся на Майдан і ніч штурму допомагав чим міг: тягав шини до вогню, виколупував каміння. Пробував коктейлі кидати, але зрозумів, що є хлопці у яких це значно краще виходить, тож носив усе до барикад. ... «Зранку 20 лютого ми стояли біля входу в «Біллу» поруч з консерваторією.. . Ми кидали каміння, коли побачили, що беркут почав метушитися і дав задню... ...Я кинувся під міст на Інститутській, потрапив там під водомет, мене облило повністю. Вони почали стріляти, і я разом з іншими відступив назад за міст, потім схилом біля годинника поліз до Жовтневого палацу. Ми побігли вперед повз зелений паркан, а там уже на повну стріляла «чорна рота». Хлопці падали один за одним. А у мене ще такий светр червоний був, з величезними цифрами 53 на спині - справжня мішень. Він такий теплий був, я ж не думав що снайпер лупити почне…» Повна стаття за посиланням

«Якийсь майдан-перемайдан» - так одіозна суддя Царевич у своєму виступі у судових дебах згадує про Революцію Гідності...Та сама, яка незаконно кидала за ґрати майданівців взимку 2014... Сьогодні відбулося останнє судове засідання у її справі. Подробиці у пості адвоката Романа Маселка, який вже більше 6 років відчайдушно намагається добитися хоча б якогось покарання для продажних суддів, які виконуючи злочинні розпорядження, у`язнювали учасників акцій протесту на Майдані...

6 років тому 4 квітня 2014р. було викрадено і по-звірячому вбито Василя Сергієнка - Героя Небесної Сотні, лідера Самооборони у м.Корсунь-Шевченківському Черкаської області. Слідство фактично розкрило цю справу, було встановлено і заарештовано викрадачів та вбивць, але більшість із них уже вдалося вийти із СІЗО... На сайті медіапроекту Ґрати нещодавно вийшла сильна стаття про усі обставини вбивства Василя Сергієнка, намагання злити справу і уникнути покарання з боку підозрюваного замовника - екснардепа-ригоанала Геннадія Бобова. Сергієнка викрали і вбивали на очах у старенької матері... Місяць тому 2 березня 2020р. вона померла так і не дочекавшись жодної кари для вбивць свого сина. Про ті страшні події Ніна Андріївна розповідала так: - \"Мені 92 роки. Може, я щось не так скажу, тоді вибачте. Того дня Вася приїхав із товаришем із Черкас. Тільки він приїхав, тільки він вийшов на подвір’я, я почула страшний крик. Такого крику ніколи ніде не чула. Це закричав мій син. Цей крик у мене в голові кожен день. А потім я вийшла, і троє в чорному над ним схилилися й давили його. Він закричав, а вони йому розбили череп і вбили його. Більше я від нього жодного звуку не чула. А потім, видно, вони давили його. Потім узяли під руки й потягли, тягнули його бідненького, він і тапочки загубив. Через вулицю перетягнули й поклали біля машини. Машина з того боку вулиці стояла, не з нашого, а з того. Поклали його біля машини, а самі зникли. А я кричала, скільки духу було. Думала, може, і мене вб’ють. А вони мене не вбили. Навіщо вони мене залишили? Я жити не хочу, я не хочу жити… Я хочу померти, а смерті немає...\" Одразу до будинку Сергієнка приїхали десятки людей, вони до півночі прочісували усі навколишні дороги, а наступного дня в лісі знайшли вбитого майданівця...

У віці 78 років від важкої хвороби помер Микола Пасічник, один із найстарших майданівців, який постраждав від міліцейського насильства під час Революції Гідності! Так і не дочекавшись жодного покарання для своїх катів... Слідство у справі Миколи Даниловича було завершено, і всі матеріали передані до Оболонського суду Києва. Два роки там затягували початок розгляду справи, мабуть чекаючи, що потерпілий не доживе до завершення процесу... Щороку у День Соборності України пан Микола приїздив до Києва. Зробив це і 22 січня 2014, на той час йому вже було 72 роки. Приїхавши до столиці, пішов на Майдан. Коли повідомили, що на Грушевського «беркутівці» прорвали оборону революціонерів, Микола Пасічник разом з іншими майданівцями кинулись туди на допомогу. Силовики там вже били всіх підряд. Йому теж дісталося. Міліцейською палицею вдарили по голові. Микола внаслідок цього удару одразу впав і знепритомнів. Кров залила обличчя. Згодом у нього було діагностовано струс мозку. Його за руки тягли до автозака. Під час \"обшуку\" його речей дописали сім коктейлів Молотова та звинуватили в організації масових заворушень та участі в побитті бійців «Беркута». Казали, що він кидав вибухові пристрої та бив здоровенних беркутівців. Хоча у 72-річного чоловіка, який довгий час був електрозварювальником, одна рука не працювала. Його погрожували посадити на 15 років... 25 січня майданівця арештували на 2 місяці, але після великого розголосу і втручання політиків через кілька днів замінили запобіжний захід на домашній арешт...

Багато іото 18 лютого. За фото дякуємо - Юрію Чеху. Згодом був прорив наших укріплень, відступ до майдану, ніч штурму... Відео з камер спостереження наступу беркуту і боїв на барикаді біля стадіону ім.Лобановського, а також обговорення наших читачів - безпосередніх учасників тих подій в коментарях до посту: https\\://www.facebook.com/maydan18february/posts/915715905175906

У 2014-му журналіст Дмитро Синяк зробив низку репортажів з Майдану, задружився з бійцями Самооборони. Потім працював над матеріалом про навчання добровольців у Нових Петрівцях. Ця стаття – лонгітюдне дослідження довжиною в кілька років. З року в рік Дмитро стежить, як змінюються долі та світогляд майданівців. Після Майдану у березні 2014 самооборонці основним складом рушили на полігон, потім - на війну...

Дуже добре і важливе інтерв`ю з сином Героя Небесної Сотні Сергія Бондарчука Володимиром. Це відверта розповідь про страшний день 20 лютого, про відчайдушні пошуки будь-якої інформації, що допомогла б встановити обставини загибелі батька. І зрештою, про особливу історію кохання. До дівчини, яка також втратила на Майдані тата - Віктор Хомяк, одна з самих загадкових смертей на Майдані, це його укінці січня 2014 знайдуть повішаним на металевій конструкції майданівської ялинки зі слідами побоїв, катувань... https://hromadske.ua/posts/voni-shukali-pravdu-pro-zagibel-batkiv-na-majdani-a-znajshli-odne-odnogo-istoriya-volodimira-bondarchuka-ta-irini-homyak

Беркути з \"чорної\" спецроти вбивць, що розстрілювала Майдан 20 лютого, вже в повному складі на волі! Вчора передали росії останніх 5 обвинувачених. Зайве писати, що ніхто з них не був реально покараний. Окрім мертвих, звичайно. Беркута М. Симисюка застрелили наші 20 лютого на Інститутській під Жовтневим. Тут детально: https://www.facebook.com/maydan18february/posts/757191074361724/ Труп беркута Р. Горбика привезли з росії у 2018р. Його `покарали`, коли він поїхав воювати за інтереси путіна в Сирії. Тут детально: https://www.facebook.com/maydan18february/posts/2125696620844489?__tn__=-R Всі морди з підписами можна переглянути нижче в нашому пості. Нічого не варта країна, де за вбивство її Героїв НІХТО НЕ ПОКАРАНИЙ!

Про злочинця Ковальова, який допоміг беркутам-вбивцям з `чорної роти` втекти з України, допомагав топити зброю, якою вбивали майданівців, а замість в`язниці сидітиме у Верховній раді!

Важлива стаття із детальним розшифруванням найголовніших аспектів допиту у суді екс-керівника спецпідрозділу \"Омега\" А.Стрельченка. https://ukr.lb.ua/society/2019/04/28/425707_todi_tse_spriymalosya_tak_nibi_diti.html

Майдан 18-20 лютого 2014 – ЗЛОЧИН і КАРА. ЗЛОЧИН: Безпосередньо під час боїв на Майдані 18-20 лютого 2014 загинуло 78 майданівців, ще близько півтора десятка загинули пізніше чи померли від отриманих поранень. Точна загальна кількість вбитих під час Революції гідності досі невідома. Загалом поранено близько 800 людей, з них 150 важких. КАРА: Станом на сьогодні, реально покарані за злочини проти Майдану (сидять у в'язниці) лише громадянин Азербайджану “тітушка” Азіз Тагіров і “тітушковод” Юрій Крисін. ВСЕ. А. Тагіров відбуває 4 роки за напад на Автомайдан на Петрівці, викрадення і катування людини. Ю. Крисіна посадили на 5 років (лише завдяки великому тиску громадськості) за напад і співучасть у вбивстві В. Веремія. Ще декілька “тітушок” відбули певні терміни в сізо і вийшли на волю чи продовжують там сидіти, очікуючи на вирок. За розстріл 20 лютого сидять в сізо на час суду вбивці з “чорної спецроти” беркуту - П. Аброськін, С. Зінченко, А. Маринченко, С. Тамтура та екс-заступник командира київського беркуту О. Янішевський. За вбивство Олександра Храпаченка в сізо сидить снайпер “Омеги” Д. Хміль. За організацію “зачистки” Майдану в сізо знаходиться екс-начальник СБУ м. Києва та області генерал О. Щеголєв. Також в сізо знаходиться командир роти харківського беркуту В. Шаповалов, звинувачений у вбивствах майданівців 18 лютого. Ось і все РЕАЛЬНЕ покарання винних у злочинах проти майданівців за ці 5 років. (с)

35 сотня Волинська Сiч... останнi хвилини життя Сашка Храпаченка, спогади побратима Волoдимира Пастушка ("Пiснi")... "Сашко, який лежав на боку, побачивши мене вигукнув "Пiсня, Пiсня заляж негеройствуй...!!! це були останнi його слова..."(с)

Кривава ціна свободи, тяжке відео після розстрілів. 20.02.2014. Ніч. Вічна пам'ять і слава Героям Майдану! (відео від Max Popov)

19-20 лютого. Михайлiвський Золотоверхий Собор, фото священика Івана Сидора. Дуже сильнi кадри... першi загиблi, яких приносили просто до Храму. Духовний прихисток майданiвцiв...

"Вогонь запеклих не пече!" Альбом Палаючі фото січневих боїв на Груші ("Водохреще-Вогнехреще"). Новий раніше не публікований матеріал від чудового фотографа Дмитрия Серебрякова. Слава Воїнам Майдану!

Cічень 2014 року, Вогнехреща. Відео.

"Чорний четвер" на Майдані. Фото Jakub Szymczuk Історія і фото безпосереднього свідка подій 20 лютого на Майдані - фотографа польського видання "Go?? Niedzielny" Якуба Шимчака. Якуб був на Майдані двічі - вперше 11 - 17 лютого. Вдруге він приїхав до Києва на наступний день після початку заворушень - 19 лютого. 20 лютого, в «чорний четвер», він провів на Інститутській, роблячи фоторепортаж з передової.

Страшні спогади Олександра Прохоренка про бійню в Маріїнському Парку 18 лютого.

Протистояння на вулицях Києва 18 лютого 2014р. Багато нових вражаючих фотографій. Закривавлені люди та загиблі на барикаді майданівці нагорі вул.Інститутської після беркутівського розгону. Захоплення силовиками Жовтневого, майдан готується до оборони. Фото - Олександр Козаченко.

Підсумки стану розслідування розстрілу майданівців через два роки.

Польський кореспондент каналу "Telewizja Republika" Bartlomiej Maslankiewicz веде репортаж з передової боїв на вулиці Інститутської 20 лютого 2014 року. 2:32 - неопізнаний поранений, до нього підбігають інші хлопці, у червоній куртці Денис Поліщук (з 3:18), якого зараз несправедливо звинувачують у вбивстві Бузини. Поруч - Орест Квач, який героїчно загинув в бою під Лутугіно... 7:00 - в кадрі з'являється Олександр Храпаченко. Він загине зовсім скоро на першій барикаді нагорі Інститутської. 7:34 - з мегафоном Василь Галамай. За кілька хвилин його буде тяжко поранено. Зліва від Василя тримає фрагмент якогось авто Герой Небесної Сотні Йосиф Шилінг. Далі кореспондент повертається до Жовтневого. Там майданівці знаходять і полонять полковника ВВ, який, зірвавши свої погони, заховався під купою одягу та сміття.Кілька хлопців залізли на дах Жовтневого палацу. Панорама Майдану.

Історія Катерини Кобко, 18 лютого, пекло на верхніх барикадах. "...Меня тоже попробовали вытащить, однако нога под телами людей сильно завернулась, и, осознавая это, я кричала, чтобы снимали сначала верхних. Кричала, пока вдруг не заметила, лежа на земле спиной, глазами вверх, что вытягивать перестали. Начали добивать дубинками. Били по головам, хребтам и рукам, куда дотягивались. Я лежала в самом низу, подтягивалась на руках, плюхалась обратно в грязь спиной, крутила головой, силясь понять, что происходит. "

Спогади про 18 лютого Маргарити Мудрик: "Среди тысячей ублюдков в серо-синей форме были и Люди.Некоторым я обязана жизнью - двое беркутовцев вытянули меня из смертельного завала людей в баррикаде на Институтской... Мы лежали друг на друге в узеньком проходе возле метро. Никто не мог подняться. Мы орали, барахтались и плакали. Гранаты взрывались под носом, под весом друг-друга ломались кости и сжимались легкие , дышать было уже нечем. У одного пожилого мужчины остановилось сердце и он , уже бездыханный, лежал прямо на моей спине. Это был конец. Я закрыла глаза и совсем сдалась. И тут сильные руки резким движением вытянули меня из живой трясины." (с)

Іван Гранаткін, медик-волонтер, відомий за фото, де його бинтує беркутівець у формі медика. "Я розумів що мене зараз заберуть в автозак, та спробував знайти когось щоб щось пояснити... але вони всі від мене шарахались, так і вийшов звідти, досі вважаю це дивом. Медик той з Львівського беркута. Не знаю як до цього відноситись - спочатку тебе та дружину намагаються вбити, потім б'ють, а потім надають допомогу перев'язуючи бинтом... Людей біля метро тоді бив Дніпропетровський беркут та ще хтось, Львів потім підійшов (але Львів "проявив" себе в Маріїнському). Взагалі нормальних там не було, просто Західних деякий час тримали під ВР як "неблагонадійних", та потім всі себе проявили..." (с)

Неймовірні кадри, неймовірні люди... І діалоги. "Хлопець вбитий!... - Подивись з того боку! - Де? - Ондо, три трупи дивись лежать!" - "Трупи будуть потім, зараз ранені!" - каже безстрашна Марія Матвіїв, маючи на увазі що спершу треба евакуювати поранених, а вже потім вбитих.

Бої в Києві. Пам'ятаймо! Слава незламним воїнам Майдану! Цікава підбірка 70 якісних фото боїв на Майдані.

Історія і фото про 18 лютого, зроблені американцем Mark Estabrook на барикаді по вул. Грушевського перед і під час штурму Беркуту. Важливі фото Беркутів зі зброєю. «…Під час чергового маневру навколо мене, один з Беркутів прицілився в одного з моїх захисників і вистрілив йому в спину. Я не просто покладаюся на мою пам'ять або спогади - це є на одній з моїх фотографій. Ви можете побачити цей момент застиглий в часі. Навіть можна побачити гільзу, що відлітає від напівавтоматичного пістолета. По суті, він прийняв мою кулю, поки міліція записувала злочин на відео. Я не знаю, як його звуть, і я не знаю, чи він вижив. Непросто думати про нього, і поки я живий, я ніколи його не забуду.» (с)

18 лютого. Реконструкція страшних подій, що сталися під час останньої атаки "Беркуту" на вул. Інститутській, коли люди, тікаючи на Майдан, потрапили у жахливу пастку, завал у вузькому проході на верхніх барикадах. Історія учасника подій, декілька відео. "... в этот момент в это место в баррикаде на большой скорости влетел серый КрАЗ водомёт, люди лежащие в давке закричали от ужаса и отчаянья, КрАЗ отъехал немного назад и опять с разгона въехал в баррикаду, сразу через баррикаду начали перепрыгивать твари в тёмно-синей униформе с белыми светоотражающими полосками на рукавах и с резиновыми дубинками в руках, которые минуя немногих защитников баррикады которые готовы были дать отпор, начали избивать людей лежащих в давке, удары наносили по головам держа дубинку двумя руками (в течении месяца после этих событий мне снился один и тот-же сон, водомёт влетающий в баррикаду и нелюди избивающие беспомощных людей лежащих штабелями друг на друге). Им кричали, что они бьют трупы, и чтобы они остановились, но бесполезно..." (с)

Відоме відео, зняте 18 лютого в Маріїнському парку одним з тітушок. Міліція, беркута, ВВ, тітушки - усі разом забивають людей. У тітух зброя.

Відео невідомого автора з 18 лютого, як наших відтісняли з Маріїнського Парку. 25 хвилин шляху від Маріїнського до метро Печерська. "Чоловіки в атаку!! Чоловіки не боятись! Захищайте жінок!!" Хтось закликає стояти, але все ж більшість відходить під тиском беркутів..

Ніч штурму Майдану. Беркутня використовувала якісь нові, дуже потужні гранати з запалювальною дією ( хоча не можна відкинути і можливість вибуху потужної гранати серед "коктейлів"). Людина починає горіти після вибуху, хлопці поруч намагаються загасити палаючий одяг... Усе відбувається на фоні проникливого виконання Гімну України! Слава нашим Героям!

Наша сьогоднішня історія – про Героя Майдану і війни, друга «Тихого» Володимира Милимука. - Володю, всі запитують, мабуть, але все ж чому таке псевдо - «Тихий»? - Тому що люблю слухати, а не говорити…

Ніч і день 20 лютого 2014р. Новий раніше непублікований фотоальбом з вирішального дня боротьби Майдану 20 лютого. Фото розміщені в хронологічному порядку, починаючи з третьої години ночі і фактично до останніх полеглих того дня. Автор - фотограф Agence France-Presse (AFP) Дмитрий Серебряков

Сутички в урядовому кварталі та оборона барикади на Грушевського 18 лютого 2014р. Фото Ю. Чеха

Фото від знаменитого тепер екстремала Мустанга (того самого, що розфарбував у синьожовтий колір зірку на московській багатоповерхівці), який 20 лютого був в епіцентрі усіх трагічних подій. Значною мірою завдяки його фото та відео нам вдалося встановити обставини та місце загибелі кількох Героїв.

"Ukrainian Revolution 2014". Чудова фотогалерея у високій якості від фотографа з Франції Alfred Yaghobzadeh

Матерілали про пожежу в будинку Профспілок.

Історія лучника Майдану, Ореста Каракевича.

Цікавий фотоальбом з ночі штурму Майдану від нашого читача, журналіста і фотографа Констянтина Макульського.

Важливе, раніше ще не публіковане нами відео у високій якості рострілу майданівців 20 лютого, зняте бельгійським журналістом Patrick Van Gompel з балкону готелю "Україна". Переглядаючи відео, вчергове постає питання: при такій кількості відеоматеріалів, які чітко вказують на позиції тих, хто стріляв, коли будуть реальні результати, а не імітація слідства? До якої річниці розстрілу Майдану ми побачимо перших убивць за гратами і чи буде політична воля покарати тих, хто давав наказ і безпосередньо розстрілював беззбройних Героїв?

Ніч 18-19 лютого 2014. Страшна, таємнича і досі не розгадана тема - пожежа в будинку Профспілок. Скільки загублено душ там? Хто розкаже? Чи дізнаємось? Стільки часу минуло... Не забувайте, ніколи, про це.

Відео з передової 20 лютого на Інститутській. Майданівці займають позицію, зводять барикаду і ховаються за нею від обстрілу, попереду інші хлопці відступають, прикриваючись щитами.

Дуже добрий фоторепортаж від Тараса Єрмашова. Ніч оборони Майдану з 18 на 19 лютого.

Маловідоме моторошне відео з 18 лютого, зняте у проході до одного з будинків на Інститутській навпроти Нацбанку. Люди заховались там від озвірілих беркутівців, коли почалась зачистка. Туди ж приводили поранених, яких вдалося визволити і врятувати. Максим - один з медиків-волонтерів Червоного Хреста, який був тоді там і є на цьому відео, згадує: - " Цих добитих людей нам і зносили. Там страшні рани були. Різані і скальповані, голова в основному. Багато струсів було. Бо літні чоловіки... Блювали вони...вибач... Це тоді, коли беркут уже був біля метро Хрещатик, а ми вже перебинтованих почали віддавати швидким... А потім коли віддали кого могла забрати швидка ми пішли на Інституську. А Катя лишилась з частиною у підїзді. Вони зачинились зсередини. Що могли то зробили... "

Несправедливо звинувачений у вбивстві Бузини майданівець Денис Поліщук на фото на передовій боїв 20 лютого 2014року! Дениса впізнала його дівчина на одній з фотографій на нашій сторінці, сьогодні знайшли ще одну. Вбивці на волі, патріоти в тюрмі!? Слава Героям Майдану!

Нові фото з Майдану від британця Misha Somerville.

Нові, раніше ще не публіковані фото з Інститутської за 20 лютого 2014р. Автор - фотограф з Будапешта Alan Turgutoglu.

Відеорозповідь учасниці подій в Маріїнському парку 18 лютого, переклад з англійської - на сторінці в FB.

Моторошне відео з 18.02, останній наступ "беркуту", паніка і страшна тіснява в проході барикад. Тоді загинуло кілька людей...

Голос Українського Донбасу - Герой Небесної Сотні Іван Пантелєєв: "Донбасс одумайся." Пророчі слова, написані вісім років назад... Лёд затрещал на водах Днепра, Что происходит, что за беда, А то, что Донбасс сходит с ума, Хотят Украину делить пополам. Донбасс вдруг решил от нее отделиться, Стать сам по себе со своею столицей, А то еще хуже к России присоединиться, Черт знает что, на востоке творится. Какие-то твари ведут пропаганду, Что все кто на правом берегу - эта банда, И травят народ они друг на друга, Народ же обычный им верит падлюкам, Что вот, мол, бандеры, быдло вонючее, Придут сюда, и вас всех замочат. И это меня всего больше тревожит, Не верьте ради Христа этим рожам. Донбасс одумайся у нас одна страна, Донбасс одумайся у нас одна весна, Донбасс одумайся ведь мы братья все, В своей Украине, на своей земле...

Ильдар Дадин: "...когда беркутовцы погнали нас в третий раз и в какой-то момент настигли последних, то та часть, которую догнали начала драться и кто-то другие из наших отступавших тоже остановились и также схлестнулись с беркутовцами. И в этот момент как мне показалось кто-то из афганцев крикнул: "Куда вы бежите? Остановитесь! Смотрите - беркутовцы дрогнули!" ...если бы у нас была хоть какая-то более менее настоящая дисциплина, а не полная расхлябанность при более показушных тренировках, то так как нас на этом направлении поначалу было раза в три больше противостоявших нам беркутовцев, то несмотря на всю их подготовку и экипировку, я уверен, что мы смяли бы их подчистую" (с)

Дуже важливі і практично невідомі раніше відео зняті зранку 20 лютого на Інститутській. Перший прорив хлопців під мостом (з 2-ї хв), за барикадою Львіська брама. Там серед звуків пострілів і вибухів гранат були перші полеглі того дня Герої...

18.02.14. Тітушки в Маріїнському парку - погляд зсередини. Відеоо зняте одним з "тітушок".

Важливі спогади учасника трагічних подій 18 лютого Олександра Прохоренка.

19 січня 2014, як все починалось... Щоб пам'ятали...

Початок штурму Майдану 18 лютого, близько 16 години, верхня барикада. Спалені намети біля м.Хрещатик. Видно людей, які не встигли відступити, і яких жорстоко б'ють нелюди у формі... Декілька відео.

Поле бою - Майдан. 19-20 лютого. (Фото Sessini Jеrоme) Фото французького фотографа з Майдану за 19 і 20 лютого. Деякі фото Жерома вже публікувались на нашій сторінці, декого вдалося опізнати. Велике прохання, якщо впізнаєте когось із людей на фото пишіть, будь-ласка, в коментах. Це дуже важливо як для родичів вбитих, поранених і їх рятівників, побратимів і просто небайдужих.

"Расстрел Небесной Сотни. Версия "Цензор.нет". Когда какие-то выводы сделает следствие - неизвестно. На основании данных источников "Цензор.НЕТ" сделаю свое личное заключение: большинство убийств 20 февраля совершила группа спецназовцев "черной роты" киевского "Бекрута" под командованием командира роты Дмитрия Садовника. Это была особая рота - со специальной антитеррористической подготовкой, которая выполняла прямые команды начальника "Беркута" Киева Кусюка...

Ще один відеодоказ звірств, вчинених проти свого народу владою, 18 лютого. Відео зняте одним з маріупольських ВВшників (за інформацією Андрія Дзиндзі). Вул. Інститутська після зачистки. "Дорога з тіл"...

Велика підбірка фото з 18 лютого. Автор - Evhen Chubuk

Відео московських кореспондентів зняте 19 лютого з боку беркутів. Їхні коментарі з приводу того чому не дотисли Майдан вночі.

18 лютого, "Беркут" в метро Хрещатик, вихід біля верхніх барикад...

Небесна сотня досі не “Герої України”, бо на це не має політичної волі Президента. "Щоб люди розуміли, що відбувається, поясню чому неможливо встановити тих, хто вбивав протестувальників на Інституцькій, на Майдані? Бо пропала зброя, гільзотека. В Україні було 60 тисяч правоохоронців і в кожного пістолет чи автомат був відстріляний, а з кожної одиниці зброї зберігалося по дві гільзи у приміщенні майже на 5 поверхів. Де це все? У кишені винесли? Хто за це відповів? Може чули хоч одне прізвище відповідальної особи за ці злочини? Більше того, пропали речові докази, майже 140 кримінальних справ. Знову ж питання: хто за це покараний? Чи покарані слідчі, які гальмували розслідування по масових розстрілах людей, не збирали доказову базу? Звісно, ні. Ніхто не покараний навіть за побиття 30 листопада. Навпаки зараз «беркутівців» відбілюють. " (с)

Відео Аркадія Бабченка зняте на самій передовій лінії оборони Майдану в найстрашнішу ніч - під час штурму з 18 на 19 лютого. Гранати, які вибухають просто під ногами оператора і хлопців-захисників, радість від підпаленого водомета, унікальні кадри нічного рукопашного бою з беркутом, який прорвався вже до пам'ятника засновників Києва... Боротьба продовжується.

Рівно 45 років тому в один і той же день народилися Герої України Ігор Сердюк та Сергій Дідич. 18 лютого 2014р. обоє відійшли до вічності, виборюючи свободу України. Наші Ангели Небесної Сотні.

Михайло Хомік, один з тих людей, які приїхали на Майдан 19 лютого зранку у складі «Львівської сотні», яка була мов ковток свіжого повітря для знесилених вже, втомлених і зневірених захисників Майдану, що тримали оборону 18-19 лютого, і більшість з яких вже і не чекали на підтримку…

Інститутська 20 лютого, 2014р. Вбивство майданівців. 55-хвилинне відео розстрілу на Інститутській! Особлива цінність і відмінність від тих, що доводилось бачити раніше це - можливість візуально оцінити диспозицію захисників Майдану і силовиків...

Командир "Беркуту" Садовник, який підозрюється у вбивстві 39 майданівців - ВТІК.

Ранок 20 лютого, беркут відступає. Подивіться на 54-й хвилині, як стріляє беркутівець по Майданівцям, подивіться, як він тримає зброю. Нагадаємо, командира Беркуту Дмитра Садовника, якого підозрюють у розстрілі 39 майданівців, вичислили саме за тим, як він стріляв. У Садовника права рука - протез. Подивіться і можете самостійно зробити висновки.

Кохання, розстріляне снайпером... Лист дружини загиблого 20 лютого Героя Небесної сотні Сергія Бондарчука, крик душі... "Вони ніколи не будуть визнані Героями України? Залишаться романтиками,для яких Україна понад усе,які без зброї йшли за її незалежність під кулі, свідомо віддали своє життя? Схоже,що готові все забути. Вулицю Інститутську, залиту кров’ю дорогих нам людей, вперто не хочуть назвати вулицею Героїв Небесної Сотні, хоча їх давно мали б визнати Героями України..."

Пам'яті Андрюшки Юркевича, "Грізлі"... «… Достойная жизнь не существует без достойной смерти. Если ты не готов принять смерть, значит ты и не живешь. Потому что смерть говорит о человеке больше чем жизнь, смерть не даст соврать: то как и за что ты умрешь, навсегда определит кем ты был на самом деле в этом мире…».

Історія двічі пораненого 20 лютого на Інститутській Олександра Лабецького зі Львова.

Не зрадь Майдан? Гірка правда. Такий народ без пам'яті, народ який не цінує своїх ні мертвих, ні живих героїв приречений. Кажуть, що також зникли памятні таблиці... Кличко і кияни, яким так не терпиться покататись машинами по крові на Інститутській, може досить? Це не лише влада і система винні, це наша байдужість позбавляє нас надії і майбутнього...

Пронизливий вірш Анастасії Дмитрук присвячений нашим Героям, а також відео з того чорного дня. Згадаймо і помолимось за наших ангелів...

Героя України, ангела Небесної Сотні Ігоря Костенка визнали найкращим автором Вікіпедії 2013 року!

3 дні в лютому. Події Революції Гідності 18-20 лютого у Києві.

Підбірка фото з передової Майдану від британського фотографа David Rose у The Telegraph.

На сході загинув майданівець Іван Куліш з Луганщини... Він витягував побратимів з під куль на Інститутській 20 лютого, коли почалась війна пішов добровольцем у батальйон "Айдар". Під час бою під Лутугино Іван загинув...

Шукаємо свідків смертельного поранення Героя Небесної сотні Олександра Щербанюка!

Історія Мирона Кваса зі Львова.

Що відбулося у Жовтневому палаці 18-20 лютого? Досі ми достеменно так і не знаємо, що насправді сталося з його захисниками, коли 18 лютого під час прориву беркутівців в бік майдану палац був захоплений.

Отець Іван Гальо: «Ходжу по барикадах і прошу хлопців, щоб вони жили, - жили для своєї землі»

Зниклі на Майдані: страшні таємниці та саботаж МВС.

18 лютого, атака на беркут 14-ї сотні Самооборони Майдану. Початок - біля Будинку офіцерів, продовження - перехрестя Кріпосного провулку та Інститутської. Знято екшн-камерою одним з бійців 14-ї сотні.

Шукаємо свідків загибелі Сашка Плеханова!

Історія 35-річного десантника, колишнього міліціонера Івана Рапового, пораненого на Інститутській 20 лютого. "...в умовах постійного обстрілу він лежав на тому ж місці більш ніж півгодини, поки його вдалося винести. Щоб закритись від шквального обстрілу потрібно було запалити шини або щось інакше, щод сховатись за димом. Хлопці просили аби їм щось принесли. І тоді сталась незвична подія, про яку чоловік згадує так: до нас прийшов високий чоловік у чорній шкірянці з дуже світлим обличчям, йшов прямо не пригинаючись, ніс шину і сумку з коктейлями. Міг кинути і підпалити сам, проте просто поставив поруч і пішов назад, подивився на хлопців уважно, але не підійшов і не спробував надати комусь допомогу. Зник так само неочікувано і непомітно, як і з’явився... Ви знаєте, я іноді думаю, що це був ангел..." (с)

Стаття про роботу надзвичайних і самовідданих людей з Ініціативи Е+, які допомагають пораненим на Майдані в Києві та по всій Україні.

Женя: "...тоді панотець дав йому свій хрестик і сказав, що буде за нього молитися. І хлопець пішов на Інститутську. Вони мали лише дерев’яні щити. Поруч з ним стояли два його товариша. Снайпери вже почали в голови стріляти людям, і вони стали живою стіною, прикриваючи щитами поранених, щоб медики могли винести їх. ...спочатку впав його товариш з правого боку, йому вистріли в голову, потім той, що зліва відхилив щит і куля потрапила йому в серце. І вони падають вдвох, а він залишається один. ...А потім, наступного дня, після того, як вбили його друзів, він зустрів того панотця і він сказав: «Денисе, я за тебе молився увесь час ,я дуже радий, що ти живий!»... Хлопець сказав, що він тоді вперше усвідомив, що це є, коли за тебе моляться." (від Vika Yasyns'ka)

Відео, зняте 18 лютого у Києві Віктором Тимченко ("Капітан Немо"). Беркутівці з даху (на розі вул. Інстиутської і Шовковичної) стріляють в людей і закидують гранатами. Потім на даху з'являються невідомі хлопці і звільняють дах від беркутів. Поранених від гранат та куль було б набагато більше, якби не ці сміливці!

Не забуваймо, як це було. Підбірка фото за 20 лютого. Також прохання написати, якщо когось вдасться впізнати.

Шукаємо свідків загибелі Івана Бльока!

Троє наших поранених на Майдані Героїв на лікуванні в Берліні. Це гарний репортаж про один хороший день з життя Сашка і Василя, про допомогу волонтерів і дуже багато фото... Подиву і захоплення варте, те, як тримаються хлопці!

Історія пораненого 20 лютого на Інститутській В’ячеслава Заречнюка - колишнього міліціонера, для якого вислів «честь мундира» - не порожні слова, як і розуміння того, що правоохоронці мають оберігати і захищати людей, а не вбивати їх...

Два дні пекла очима дев’ятнадцятирічного: "Коли я дізналася, що Славко, брат моєї найкращої подруги, знов їде до Києва 18 лютого, то обурилась: ну куди ти пхаєшся? Юний, недосвідчений. Адже там реально вбивають людей! Та як можна переконати дев’ятнадцятирічного з усім його хитросплетінням романтизму, амбіцій та віри в те, що все в цьому світі можна змінити? Двічі побувавши на Майдані до того, він поїхав знову, бо не міг інакше."

Історія пораненого 20 лютого Олександра Нечипорука.

Альбом "Біля Жовтневого. 20 лютого, ранок." Знято з вікна готелю "Україна" , фотограф - Михайло Шишка. Також додані фото інших авторів. Впізнавайте... впізнавайтеся... долучайтеся до пошуку! Тут добре видно, з чим ішли наші хлопці: щити, у декого палки... і прапор!!! Зброї ніякої.

Координати спільтнот, що допомагають родинам загиблих на Майдані Героїв.

Допоможемо знайти людей, які були поряд з Устимом Голоднюком в останні хвилини його життя, хто був свідком його загибелі, хто може хоч щось розказати його батьку! Ліда Панків: "Він просив кричати «Небо падає» у разі небезпеки на Майдані, аби не налякати людей навколо, але дати зрозуміти, що ми у небезпеці!» "Тієї ночі я кричала… Небо падає! Небо падає! Небо падає! Устиме, чому ти не сказав, що впадеш замість неба?! Останнє, що ти написав на сторінці в соцмережі: "Рабів до раю не пускають!". Таких, як ти, Устиме, туди запрошують, Герої потрібні всюди… Сподіваюсь, ми колись зустрінемось! Тримай для нас небо, хлопче! RIP"

Шукаємо свідків та будь-яку інформацію щодо загибелі Євгена Котляра!

Фільм "Двадцять свідчень про переламний день протистоянь на Майдані". Тоді на головній площі України було вбито більше ніж 126 людей - це одні з найбільш резонансних подій, що коли-небудь відбувалися на майдані Незалежності. Фільм створено Українським інтернет телебаченням Ukrlife.TV разом з громадською організацією EuroMaidan SOS та Української Гельсінської право-захисною спілкою.

Італійський журналіст Анді Рокеллі був поруч з українцями і знімав на Майдані.В кінці травня він був вбитий під Слов'янськом... Вічна пам'ять! Багато його фото з майдану.

Історія медика Майдану Олександра Прудько.

Відео, на якому зафіксовано, що силовиками 18 лютого використовувались не тільки "світло-шумові" гранати.

Відео Олени Білозерської. Маловідома частина боїв 18-го лютого - бій на розі Інститутської та Кріпосного провулку. Беркут наступав від вулиці Лютеранської. На розі Грушевського та Кріпосного провулку у цей час тривав мирний мітинг...

Катя: "Пока там стояла, все время молилась за пацанов.. Было ощущение, что все, что происходит – это закономерно, то есть мы заслужили чем-то вот это! Наш народ на национальном уровне заслужил вот это кровопролитие своим равнодушием, своей злостью, жадностью, ненавистью, которая была до того. Мы сами засеяли причины этих событий! Когда я стояла там, периодически подавали раненых, и у меня было четкое понимание, что мы сами в ответе за это все. То есть было так больно за то, что молодые гибнут. Очень было больно, что такая цена..." (с) (від Vika Yasyns'ka)

Ірина Солошенко: "Бегу к «скорой» и вижу перепуганные глаза фельдшера. Он на меня смотрит и спрашивает, что у парня. Я ему сказала, что легкое. А он мне: «легкое - в Михайловский». Ну, тут я матом говорю, что легкое прострелено – открываем. Он открыл двери - парня загрузили. Всегда как делали: фотографировали номер скорой, спрашивали фамилию и имя. Этим занимался медбрат. Мне теперь ужасно хочется всех найти, для того ,чтоб мы уже просто встретились и нашли нашего этого парня. Мне очень хочется найти и медбрата и его..." (с) (від Vika Yasyns'ka)

Історія "польової сестри" Майдану Лариси Суліменко.

Родини Небесної сотні вимагають покарання винних у вбивствах.

Максим Гошовський: "Не хочется, чтобы о погибших и о их идеалах забыли... я до сих пор помню, когда я приехал после Институтской в Днепр,то было заседание обл совета, я на него пришел с щитом и флагом, в общем во всем обмундировании. что было на майдане. флаг в крови, щит в крови и когда я стоял в зале и когда я в него проходил,то мне никто даже слова не мог сказать и что-то сделать,они были как шелковые, а теперь блин... у нас как были регионалы у власти,так и остались..."

Олесь Кромпляс: "Стає лячно від розуміння, що якби я не встиг втекти з даху, то довелося б стрибати з висоти п’ятого поверху: так шансів вижити було б набагато більше, ніж потрапивши до рук міліції."

Шукаємо свідків загибелі Юрія Паращука!

"Героям України!" ніч з 18 на 19, 20 лютого,(фото Миколи Бузенка)

Кілька фото з найстрашнішого дня - 20 лютого (автор фото Roman Chornomaz).

Шукаємо свідків загибелі Анатолія Жаловаги!

Александр Абаев: ""...попросил одного парня, который сидел за деревом помочь, подбежал еще мой боец ,я закинул на него правую руку и увидел, что висит палец на коже на сухожилии. И легендарная фраза парней тогда: «не просрите палец, потому что потом хрен найдем!»..." (від Vika Yasyns'ka)

Олена Білозерська: "Прибігла одразу після. Дивилася, як ідуть з поля бою чоловіки. Як виносять поранених і вбитих. Як збирають гільзи від набоїв для АК, якими стріляли силовики. Кілька людей сказали мені, що після звільнення Жовтневого палацу у ньому знайшли російські гроші. Мені давно здається, що на боці силовиків воюють росіяни. Сподіваюся, їх таки візьмуть у полон і знімуть на відео.", 20 лютого (фото)

Допоможіть знайти. Можливо хтось щось знає про хлопця, якого на фото витягають з Інститутської. Він може бути з Львівської сотні! його шукають побратими. Найперше цікавить чи він живий.

Історія медиків, які 20 лютого опинилися в самому пеклі - в холі готелю Україна. "Поранені хлопці тихо і гідно вмирали, – медик про бої біля готелю «Україна» в Києві".

Розповідь Андрія Мальківа про Майдан і загибель свого дядька - героя Небесної сотні Андрія Дигдаловича.

"Янукович заслуговує, аби його судили матері, чиїх синів він убив". 16-річний львів'янин Дмитро Голубничий розповідає, як вижив під пострілами снайперських куль 20 лютого на вулиці Інститутській.

Не забути. Не зрадити. Руслан Ганущак: «У ті три дні смертельного протистояння на Майдані та Інститутській постійно працювали більше десяти камер. Якби всі оператори та журналісти надали свої фото та відеоматеріали слідчим, події можна було би відтворити до секунди», - обґрунтовано вважає оператор Руслан Ганущак. Відтак були би ідентифіковані не тільки виконавці, а й замовники кривавої «зачистки».

Історія киянина Дмитра Омельяненка про ніч з 18 на 19 лютого.

Володимир Табака: "Я допомагав хлопцям великий щит перенести наверх до Жовтневого. Коли дійшов до сходів, навіть гадки не мав, що «беркути» можуть бути зверху. І коли ми несли той щит, я побачив, що виносять жовтого хлопця, вже мертвого. Відчуття були моторошні, а коли підіймалися по останніх сходинках побачили мертвого Василя Мойсея, його ще не встигли забрати. Не видно було, хто стріляв і хтось крикнув: «ховайтесь за щити, стріляють», - а щитів окрім великого у нас не було. Але ми все одно занесли його у внутрішній двір Жовтневого. А потім спустилися вниз - отямитися. Коли почали хлопців один за одним зносити…- важко таке згадувати…" (с)

Герої Майдану: Роман Качан.

"Сергія Железняка було поранено в ногу пострілом з пістолета Макарова 18 лютого в Маріїнському парку, коли він разом з товаришами рятував поранених від беркутівців і бандитів."(с)

Найсміливіша жінка планети: Як медик із Львівщини Марія Матвіїв рятувала поранених на Інститутській.

Дні, які змінили історію: як воював Майдан 18- 20 лютого. Хронологія у спогадах очевидців.

Історія пораненого 18 лютого на станції метро "Хрещатик" Антона Ковальова.

Як все починалося 18 лютого, як розгортались події, історія киянки Ірини Оснач, що була "на передовій" в тій «мирній ході»...

Нестор Ільницький: "Били суто «беркутівці»: відтягнули назад метрів на 10, намагалися якнайбільше бити по обличчю. Потім підійшов ще один - узяв мене за шию. Я побачив, що у нього в руці металевий молоток, і він почав наносити мені ним удари теж по обличчю."(с)

Історія волинянина Олександра Гуча, якого поранили на Інститутській 20 лютого, коли він витягував пораненого друга.

Історія майданівця Артема Запотоцького - юриста з Луцька, якого надзвичайно серйозно поранили на Інститутській 20 лютого, українські лікарі сказали, що він лишиться паралізованим і що його чекає інвалідний візок...

Прикарпатець розповів, як «Беркут» знущався над людьми на Майдані. "Лежав у великій калюжі власної крові на сходовій клітці й довго намагався зрозуміти, де я і що зі мною. Відтак зіп’явся на ноги й подзвонив у двері до якоїсь квартири. Коли ж відчинили, то попрохав води, бо дуже мучила спрага. Але напитися мені не дали. Натомість, як зараз пам’ятаю, жінка, котра вийшла з того помешкання, пішла сходами вниз і повернулася звідти з «беркутами». Тоді для мене все почалося спочатку." (с)

"Истории участников Майдана: "Если бы мы начали отстреливаться, не выжил бы никто". - Насколько я знаю, из Жовтневого не успели эвакуироваться человек 10-15. Они заблокировались в одной комнате. Вроде бы до сих пор этих людей не нашли ни среди живых, ни среди мертвых. Наверное, просто "зачистили". Кстати, в Мариинском парке, было прикопано более 20 тел. Говорили, что их свозили с Грушевского, а потом должны были вывезти в крематорий и сжечь. Есть данные, что это те парни, которых забирали у нас, затягивали к себе, а потом добивали. Есть же снимки, что мужчине рот зашили, другого посадили на фейерверк. Непонятно, кто это делал – "беркутовцы" или "титушки" – они же все одинаковые".

За свідченням очевидців в ніч на четвер в районі станції м.Арсенальна були знайдені тіла людей. На жаль, поки достеменно нічого не відомо, зокрема про те чи це можуть бути майданівці. Міліція просвітити щодо інформації з цього приводу відмовляється, що знову ж викликає підозри.

Відео з 18 лютого: люди тікають від беркуту схилами маріїнського, пробують відбити полоненого, рятують поранених. Зйомки всередині вже підпаленого Будинку профспілок, евакуація.

Харківський Герой Небесного братства - Влад Зубенко.

Відео з Маріїнського 18 лютого: беркут і тітушки закидують гранатами, правий фланг наших змушений відступити під їх натиском.

Сергій: "Був у нас тут чоловік, ми його «батєй» називали, дядя Вова, він нам увесь час допомагав. Приносив шкарпетки, сигарети, одяг… багато чого, бо майже ніхто не допомагав. Гроші, які кидались у ящики, забирала охорона Майдану. Ми були окремо від цього. Нам допомагали трішки афганці і дядя Вова. А потім його застрелили десь біля Маріїнського парку; невідомо навіть, де саме. Він був, як коректор, виявляв снайперів. Ми тут з ним прощались. Його сюди приносили..." (с) (від Vika Yasyns'ka)

Про Героя Небесної сотні Володимира Топія, який загинув при загадкових обставинах в Будинку Профспілок 19 лютого.

Дружина Ігоря Ткачука Марія просить усіх небайдужих допомогти знайти фото або відео з останніх хвилин життя героя.

Історія ще одного героя-рятівника з Інститутської, керівника хмельницької сотні Юрія Кравчука.

Інститутська: смерть і відчай... Кривавий розстріл на Майдані 20 лютого.

Сергій Макар: "..коли я приїхав у РУВД свою форму забирати, вона була на експертизі. Нас приїхало троє і два адвокати. Слідчий стояв, який п’ять днів назад тикав пацанам пістолет – вибивав зізнання. І він до мене каже : «Слава Україні!». Мене аж підірвало, я не міг стриматися: «слава Україні – це, коли ти пацанам пістолет тикав і по 15 років давав. Ти розкажи своїм, як ти хлопців заставляв підписати…!!!" (с) (від Vika Yasyns'ka)

Лист коханому, вбитому снайпером... Сергієві Байдовському.

Після розгону на Інститутській, наслідки. На останніх кадрах беркутівець допомагає пораненим (не часто таке побачиш). (якість відео, нажаль, не дуже, іноді зникає звук).

Спогади про Володю Жеребного.

Друга і третя частини фільму "Зима, що нас змінила: "Перша смерть" та "Коктейлі Грушевського".

Нова казка. Про Майдан. Ярина Винницька.

Сюжет, у якому поранені герої Володимир Ткачук (Волинь), Ігор Чернецький (Хмельниччина), які зараз перебувають на лікуванні в Чехії, розповідають про, те, що сталося

Історія Ігора Заставного: ""Я був при свідомості. Лікарі говорили щось про ампутацію. А потім ніхто з них не наважувався мені сказати, що її вже нема. Смішні! Я правою ногою шукаю ліву, а її нема. Тоді питаю медсестричку: "Стасю, ноги нема, правда?" "Нема!" і замовкла."

Любов Чуйко. "Война - это очень страшно. Но не так, как я думала." Спогади про 18-19 лютого...

Хроніки очевидця. Кривавий Майдан 18-20 лютого. Про Харківський "оплот" в Маріінці, про справжню бойову зброю у силовиків, про тітушок, "беркут", політиків у броніках, відчайдушних жінок, афганців, про вбитих і поранених, про 20 лютого детально, і т. п... Дуже багато усього!

Відео з 18-го лютого зняте зі сторони "міліції" та "беркуту". "Киев Хочешь мира готовься к войне Раненая Украина".

"Доля людей, що лишилися у парку – невідома. Їх, можливо, сотня чи дві було. Їх доля дуже страшна, бо беркутівці більше стріляли і гранати кидали, а от тітушки - вони просто вбивали… там одні гоп-стопники і беспрєдєльщики. І де ті люди, якими набивали повні автобуси? Ні один з них не повернувся." (від Vika Yasyns'ka)

Україна Київ бої на Майдані незалежності 19 лютого. Напочатку все здається спокійним, але, насправді, бої тривають. Бої, за "серце Майдану". Декому, хто є на цьому відео, жити залишилось не більше доби

Історія Андрія Жупника зі Львову: ""Коли ми йшли на Майдан, розуміли, що можемо постраждати, але бачили також те, що влада не розуміє іншої мови, окрім сили..."

Ці хлопці - під кулями рятували життя своїм побратимам на Інститутській! Львівські студенти Микола Притула, Ігор Фльорко та Ігор Галушка розповідають про це спокійно і без пафосу і не люблять, коли їх називають героями. Послухайте їх розповідь і уявіть собі - хлопцям від 18 до 20 років!

Ростислав: "Я понимал, что ни милицию, ни «беркут» провоцировать не нужно. У них нет башни и лезть на рожон с тем же «беркутом» – глупо. У меня были ситуации с ними в жизни, я понимал, что лучше поднять руки вверх и их не трогать. Но когда милиция и «беркут» начали беспредельничать, применять оружие, при этом применили его первыми. Начали бить людей, я занял иную позицию." (від Vika Yasyns'ka)

Після зачистки на розі Шовковичної і Грушевського 18 лютого.

Про Львівську сотню. «Когда под утро силовики решили, что уже победили, неожиданно появилась «львовская сотня».

“Тут у нас нові пригоди Асавелюка біля Жовтневого 20 лютого. Або принаймні його машини і його снайперів. МВС оприлюднило нове відео стрілянини. Відео було оприлюднено, щоб продемонструвати масовану стрільбу по натовпу мусорами в чорному з "жовтими повязками". Але на ньому можна розгледіти пригоди групи снайперів, ймовірно пов'язаної з Асавелюком. Якщо бути уважним» (с)

"Ти маєш зробити добро зі зла, тому що його більше ні з чого робити". (с) "Защитники майдана. 18.02.2014" (Anton Zayets)

НОВІ ДОКАЗИ: Російські спецслужби допомагали київським вбивцям (з перекладом на сторінці Фейсбук)

Безіменна сотня. Скільки насправді жертв бійні 18 лютого? “... перед очами багатьох досі стоять не лише обличчя тих, кого відспівували на Майдані, а й дещо інше. Прикриті деформовані трупи, які вантажать в автобуси. Чорні мішки, які вантажать у КамАЗи. Тіла з відрізаними головами. Безіменна сотня, пошуками братської могили якої і тим більше вбивць, здається, сьогодні зовсім не переймаються ті, чию «чесну» владу загиблі відстояли ціною власних життів..."

ч.2 Відео 20 лютого від Jerome Sessini. "Ховаючись на поверхах, снайпери починають безперервну стрілянину по активістам. Звикший до паніки натовпу під час стрільби, фотографа вражає спокій протестувальників, які не бояться... "Я думаю, вони залишились там, щоб протистояти, щоб показати свою рішучість, але в той же час у них не було іншого вибору, було дуже небезпечно відступати під снайперським вогнем". "Я не міг їх відрізнити від інших демонстрантів, так як в ультра-націоналісів завжди червоно-чорний прапор, ці ж не мали нічого, і вони буде не озброєні".

Ніхто не забутий, ніщо не забуте. “40 днів Небесної сотні. Місця спомину”.

Історія Віктора Міщишина: “На Майдані усім охочим роздавали біленькі та простенькі вервички з хрестиками і під час однієї з вахт я взяв і собі таку та прицепив до рюкзака. Мій маленький Богданчик якому чотири рочки всім зараз розказує: «Мого тата не вбили, бо в нього був хрестик».. Того вечора коли ми востаннє бачились з Толіком йому цей хрестик теж дуже сподобався і я йому пообіцяв, що якщо будуть носити знову то я йому візьму. Буквально через 10 хвилин після того як ми розсталися я взяв йому таку ж вервичку… Але передати її я вже зміг лише його дружині на поминках…» (с)

“Народний гнів 18 лютого” (фото)

“Вул. Інститутська - 18 лютого 2014. Наступ Беркута»

“Друзі, дякуючи Вашій увазі і небайдужості (величезне спасибі Prytula Mukola !) вдалося знайти одного з тих героїчних хлопців, які витягли з-під куль на Інститутській пораненого Сергія Трапезуна.»

Історія пораненого героя, Богдана Івановича.

20 лютого стріляли з АК, яких офіційно на озброєнні немає (відео) "На думку Сергія, більшість із людей, які були вбиті на вулиці Інститутській того дня, полягли під кулями не снайперських гвинтівок, а автоматів Калашникова. За його словами, з найновіших моделей цієї зброї можна здійснювати дуже прицільні постріли в шию, голову, груди, від яких і загинуло багато майданівців.»

Історія Сергія Трапезуна з Хмельниччини, пораненого 20 лютого на Інститутській.

"Отличить народ от быдла очень легко - Народ не позволяет себя бить!" (с)

"Эксклюзив: Фотографии, обнаруживают в Киеве убийц , прошедших подготовку в России.« (переклад на сторінці у ФБ)

Шукаємо свідків загибелі Героя Небесної сотні Сергія Дідича!

Андрій Гаєвський: "А ще упіймали одного киянина. Він сина тримав, жінка збоку стояла, - плював у фотографії «небесної сотні». От скажіть, що з тією людиною зробити??? Віддали його за сцену, а там його потовкли трошки. І правильно, бо загинули за його добробут, щоб життя було краще. Відправити б його у Сибір. Нехай там сидить!" (від Vika Yasyns'ka)

Ніч 19 лютого.

Ніч 19 лютого на Майдані.(Mykola Marussyk)

Наслідки атаки Беркуту в Маріїнському парку.

Спогади про події 18-20.02 "Хроніки незакінченої революції у зворотньому відліку.»

Репортаж каналу "Дождь" від 20 лютого. На ньому добре знята контратака майданівців на Європейській площі і на Грушевського, коли силовики відступали в сторону урядового кварталу. Відео, яке тримає в напруженні...Якщо хтось не знайомий зі специфікою сайту - просто зачекайте кілька секунд, як відкриєте лінк, відео загрузиться на сторінці Дождя. репортаж безпосередньо десь із 40-ї секунди починається. 

Історія львівського співробітника міліції, який воював на стороні Майдану."27-річний Роман Баховський працював у відділі кадрів міського управління міліції Львова інспектором з професійної підготовки. До його обов’язків належало навчання особового складу, фізична та вогнева підготовка, робота з кадрами, наставництво та резерв кадрів. Після жорстокого розгону Майдану 30 листопада він вирішив бути вірним своїй присязі, звільнився і став до лав повстанців."

«Бойцы беркута и спецподразделений стреляют в митингующих возле метро Хрещатик 20-21 02.2014»

Погодинна хроніка з 18 лютого, з фото і відео. (дивитись з низу вгору)

Ще одне відео. Бійня в Маріїнському парку.

«Убийства на Майдане: обнародованы планы, их организаторы и причастные (документ)» Добыть документы удалось благодаря некоторым сотрудникам МВД и СБУ, которые помогли их собрать на свой страх и риск. Согласно информации, спецоперации по силовому разгону акций протеста докладывались высшему руководству страны и вводились в действие с его одобрения.

Дмитро: "Тут два парня приходили с 4,5 мм, пытались в прожектор стрелять, которым «беркута» слепили,…ясное дело с таким оружием ничего не добились. А если было бы оружие огнестрельное, я бы стрелял. Потому что считаю, что те, которые в мирных людей стреляли, которые шли с огромным щитом и давили людей – их казнить надо." (від Vika Yasyns'ka)

Революція завжди пожирає своїх дітей? Історії про тих, хто досі бореться на майдані: "Вертаючись назад, я уже чітко розумів мету свого візиту. Донести, що коли через деякий час з цих людей на центральних каналах почнуть робити ізгоїв, “беспрєдєльщиків”, волоцюг — ми не маємо їх зрадити. Бо вони справді стояли і продовжують стояти на Майдані за зміни. Зміни, яких нема і поява яких не передбачається"

Сповідь львівського «беркутівця». Ягнятами ми там не були. Інтерв’ю з одним із львівських працівників уже розформованого спецпідрозділу «Беркут». Хлопець сам вийшов на редакцію . Чому він це зробив, що справді робили львівські спецпризначенці на Майдані.

Від цих фото із самого центру подій 20 лютого, з самого пекла просто стає моторошно і розривається серце... (фото Eric Bouvet)

Допоможіть рідним Богдана Сольчаника знайти свідків його вбивства. Також зверніть, будь-ласка, увагу на фото в коменті і прохання сестри Богдана.

Василь Юрків: "...Я не бачив беркутів нормальних. Можливо, вони десь і є, але тут їх нормальних не було. Це люди - з 100% вивихнутою психікою... Коли били по голові, коли били по декілька разів, коли били по тих місцях, по яких не мали право бити. Коли били лежачих. Отоді я зрозумів – щось не те, держава не тих людей набрала. Вони б’ють і тоді, коли бачать, що людина помирає. Не дають їй шансу вижити. Б’ють на смерть. Коли людина витягується вже у предсмертних конвульсіях, а він її просто добиває – це контрольний постріл. А серед ввшників і дівчатка стояли. Ввшники навіть посміхнутися могли. А от «беркут»… Не знаю, хто вони, але це не люди, не українці!" (с) ) (від Vika Yasyns'ka)

Михайло Амросієв: "В палатках в Мариинском парке расчленяли тела. «Титушки» это делали. Головы отрубали. Сначала людей били, а потом, полумертвых, бросали друг на друга в палатках. Кто-то задыхался и умирал. Вы видели эти печки, в которых тела сжигали?.....Я очнулся среди мертвых людей. Рядом со мной лежал мертвый беркутовец и наш парень. Меня снимал оператор и увидел, что я еще дышу. Очнулся я в больнице”.

"Чорний четвер" у Києві 20 лютого "Ми не боїмося смерті заради свободи" - повстанець з Інститутської.

Історія Анатолія: "У беркутів була така залізна палка, багор, метри 3, з таким крюком, вони кидали її у натовп і дьоргали людей, забирали. Одного мужика тягнули ми за ноги, а вони за куртку, то навіть штани зняли - голий залишився, але спасли..." (від Vika Yasyns'ka)

"Ігор не пам’ятає скільки пролежав посеред вулиці. Та його підібрала жінка і почала витягувати звідти, постійно повторюючи: “тримайся, сину, тримайся!». Вона вивела його у більш безпечне місце. Звідти Ігора вже забрали медики. Його доправили у ветеринарну лікарню, де і зашили голову...(від Vika Yasyns'ka)

Історія Івана: "…Перед нами спочатку ввшники стояли і приїхала чиясь з них мама, і каже: «сину, я продам квартиру, машину. Я тебе від тюрми відкуплю – перейди на цей бік». А він каже: «я цих козлів різав і стріляв, так і далі робити буду». І це ввшник ,не беркут був. Мама його розплакалась і пішла… " (с) (від Vika Yasyns'ka)

Фото з 18-19 лютого

Страшний альбом з перехрестя Шовковичної та Інститутської. Фото Анатолія Бойко.

Можливо хтось впізнає цього хлопчину і що з ним сталося, чи живий він залишився?

Історія Олега Миколайовича, шахтара зі Львову: “« Ті дівчата, котрі мене розділи на Майдані і рану перев’ язали, крапельницю зробили дуже професійно, - вони мені врятували життя. Хотів би їм подякувати. І шоферу дякую, що віз мене сюди по тротуарах, бо були усі мости, дорогі перекриті...Він мене терміново сюди привіз, а я вже був ніякий…» (від Vika Yasyns'ka)

Борис Гуменюк: «На барикаду поблизу стели пропхався немолодий вже чоловік, розстібнув пальто, дістав мисливську рушницю і, звертаючись до наших, сказав: «хлопці, вони вчора мого сина убили», - і почав стріляти в бік беркуту."P.S. І ще. Мало не забув сказати. Серед нас немає мародерів, серед нас немає бандитів, серед нас немає психічно хворих – звісно, якщо не вважати такими - з точки зору обивателя - тих, хто готовий віддати за свою країну власне життя, наше братство скріплене кров’ю наших побратимів і перевірене в бою – зачепите одного з нас – піднімемося всі. Всі як один. Зі зброєю. І опинитеся ви, знаєте де? Знаєте. В Ростові. “

“Снайпери на Майдані”. Автор розшифровки розмов снайперів систематизує наявну на даний час інформацію про стрільбу на Інститутській.

Відео розстрілу силовиками протестувальників біля Жовтневого. На початку добре видно, як на мертвому(?) чоловікові у чорній формі з жовтою пов'язкою вибухає їхня ж с/ш граната) - допоможіть віднайти відео.

Про суд по справі Михайла Гаврилюка.

Володимир Рудов про Майдан.

Особливий погляд: діти війни. “Їхніх батьків зробили героями, але чи легше від цього дітям. На Львівщині їх дванадцятеро. Незнайомих між собою дітей об'єднала спільна трагедія. Чи зможуть вони тепер бути іншими громадянами: не брехати, не красти, не давати і не брати хабарів? Як змінилося життя тих, кого революція зробила сиротами?»

“На наших глазах произошло одно из самых массовых убийств мирных людей в Европе, за последние полстолетия».

“Кривава ніч на Майдані” (фото)

Історія Дмитра Ревякіна: “Я стоял внизу, у меня затекли ноги, я успел сделать назад буквально шагов 5 и сразу упал, каска слетела, я упал лицом вниз, я сразу схватил голову, чтобы как-то защитить ее. Они начали обрабатывать по голове. У меня сильно повреждена левая часть головы - они были дубинками. Первая линия оттесняет, вторая избивает…»

“В облозі”. 19 лютого, Київ.

“Героям Слава!” . Пожежа в будинку профспілок.

20 лютого. “Кровавый Расстрел Украинцев На Майдане».«20 лютого, Майдан, ранок. Всі роблять, що можуть, хтось - коктейлі Молотова, хтось бруківку розбиває, хтось рятує життя, когось ПОСТІЙНО ранять, хтось вмирає... Хто не був тоді там - ви маєте подивитись це відео...»

Врач Майдана: «Когда увидели беременную с пулевым ранением, мы едва пришли в себя».

“Під час подій 20 лютого на вулиці Інститутській у Києві силовики, снайпери розстрілювали неозброєних майданівців, не жаліючи ані медиків, ані жінок. Про це розповіли Радіо Свобода протестувальники Микола Токар і Олег Томащук, які теж були тоді мішенню для снайперів. Ці майданівці дивом залишилися неушкодженими, але поряд із ними від куль загинули десятки людей.»

Історія Сергія. “…На Майдані, 20го лютого, під кулями - дівчинка, десь років 12, з рюкзаком повним паркету. Я її питаю, що це вона таке принесла ,а вона каже: « а папа ремонт собрался делать - у нас много этого паркета». (від Vika Yasyns'ka)

Проект "Медики Майдану" (від Vika Yasyns'ka)

Історія Олександра.  " Під час останнього штурму був поранений невеличкими трьома гумовими. Дві з них, правда, вже через 4 дні знайшли. Стріляли впритул – 3-4 метри. Наша сотня тоді була на Грушевського. Ми працювали приманкою, відтягали на себе якомога більше сил…Ми вийшли за барикаду разом з правим сектором, побудували черепаху і позаду нас викладали шини, тобто наша задача була прикрити цей процес. Насправді, нам сотник пояснив ситуацію перед цим, що ми тут - гарматне м’ясо… (від Vika Yasyns'ka)

“Київський крематорій спалював невпізнані тіла загиблих майданівців».

Історія Богдана Миколенка про ніч 19 лютого

Історія Джеми “«Під виглядом самооборони бігає багато людей, які видають себе за самооборонців, а насправді - це мародери. І вони роблять надзвичайну шкоду Києву.» (від Vika Yasyns'ka)

Останній смертний бій Дуже добра підбірка спогадів про штурм Майдану! (відео штурму барикад, пожежі в профспілках, фото)LB.ua опитав кількох очевидців подій тієї ночі, попросивши пригадати все, що вони зможуть. Їх свідчення місцями різняться, але всі вони підтверджують: під час вирішального протистояння на Майдані не було політиків. Не було людей, які зараз задоволено ділять посади у владі, не було розпіарених командирів, не було організованих загонів Самооборони. Керівники Майдану залишили людей самих розбиратися з “Беркутом” і озброєними “тітушками”. І, наскільки відомо LB.ua, опозиціонери були впевнені, що всі, хто лишиться на головній площі країни, загинуть, і на цьому Майдан закінчиться. Але він не закінчився - завдяки героям цього тексту в тому числі.

Відео сутичок 18 лютого на Інститутській і Шовковичній.

Три відео штурму барикади БТРами. Одне знято зі сторони силовиків, інші практично з нашої передової. Добре видно те, про що згадують очевидці, як люди від удару просто розлітаються з барикади в різні боки... 

Герої Майдану – фото Еріка Буве (Eric Bouvet).

“Звужування масштабів того, що відбулось до кількох снайперських груп - дуже зручно і для слідства, і для винних, і для всього силового апарату.Тому що тоді у тінь відходять сотні і тисячі силовиків, які забивали на смерть, які кидали гранати в голови, які використовували "модернізовані"(чи навіть, можливо, бойові) гранати, які слідкували, вистежували, викрадали, катували. А також всі ті сотні і тисячі силовиків які бачили, чули або знали про такі дії тітух і ескадронів смерті, але не тільки не заважали катам, а й сприяли.»

Геннадій МОСКАЛЬ: "Водночас снайпери отримали від влади вказівку розстрілювати не тільки протестантів, а й міліціонерів"

Вадим, 21 рік: «Мене дуже вразила людська жорстокість. Як ми відходили з Грушевського, я побачив саморобний намет, там літній чоловік сидів, років 60-65 йому було. Увірвались туди спочатку внутрішні війська,а потім бійці «беркуту». 5-7 здорових чоловіків били цю людину кийками. А той був повністю у цивільному одязі. Навіть не знаю, чи вижив він. Бо били страшно…» (від  Vika Yasyns'ka)

20 лютого: кривавий четвер... (фото)

“Олігархічна революція 2014”

Степан Андрейків м. Калуш: "Я прийшов о 3 ночі з Грушевського, він співає гімн України, я питаю чи знає він гімн Вірменії, він дістав флаг Вірменії і почав співати. А ранком просинаюся – дивлюся хлопці мої сидять, голови нахилили, кажуть : “Серьогу вбили”. От і все."(с)

Василь Громовий, м. Київ: "Нас було семеро. Беркут кинув в нас кілька гранат. Три чи чотири, а, може, й більше. Вогнепальні гранати. Ми були семеро, в оточенні. П’ятеро одразу пали мертвими, ми – також, але були живі. Приїхала машина Беркута забирати тіла і тут жінка-медик кинулася до нас й не дала Беркуту грузити нас у машину: “Вони живі, я вам їх не віддам. Вам мертвих мало, ви і живих хочете? Ви не можете мене вбити, я – медик”.Я би хотів побачити ії, жінку-медику, що врятувала нас”.

18 лютого. Історія Дмитра Лінько "... Коли чергова "черепашка" беркуту підступала і зупинити її не вдавалось (хлопець який висунувся, щоб жбурнути каменюку впав на місці мертвий) з'явилось двоє хлопців і випустили чергу одиночними з "Сайги" під аплодисменти і радісні вигуки оточуючих. Беркут відступив. Так само ситуацію врятував інший хлопець з пістолетом, коли стіна зі щитів протестувальників просто сипалась від кількості поранених..." (с) 

Про сотню Ісуса Христа, яка тримала останню барикаду біля профспілок з 19 на 20 лютого… 

18.02.14 протистояння на вул. Інститутській (відеоо Павла Хабарова)

Фото з 18-19 лютого (автор Павло Хабаров)

Спроба розслідування від журналістів каналу TVI. "Кто отдал приказ стрелять боевыми на поражение 20 февраля в центре Киева по безоружным майдановцам? Ответа официального следствия до сих пор нет. При этом некоторые командиры специальных подразделений, в частности, Альфы СБУ, уже открестились от боевых действий, которые унесли жизни десятков людей. Так чьи же снайперы, как они говорят, работали, то есть убивали людей?"

Про викладачів НТУУ "КПІ" Миколу Кузнєцова та його сина Ігора, жорстоко побитих "Беркутом" 18 лютого. Ось інтерв'ю з ними про ті події.

Відео ВВС з 20 лютого.

"Убойный политотдел" продолжает собирать информацию о том страшном дне 20 февраля, когда в Киеве на улице Институтской кто-то послал безоружный молодых парней в атаку под прицельные выстрелы снайперов. Мы не раз задавали и задаем вопросы бывшему командиру "Самообороны Майдана" и теперь новоназначенному секретарю СНБО Андрею Парубию, на который он, и как бывший командир, и как нынешний секретарь, ОБЯЗАН ответить. А он не отвечает."

Крупа Олег Вікторович, львів'янин, був побитий 18 лютого беркутом. Олега врятували і привезли до 9 лікарні автоволонтери Наталка і Сашко, вони ж одразу після надання першої допомоги, повезли його до Львова, за що їм величезне спасибі. Кілька вибитих зубів, перелам пальця, ускладнений перелам коліна та забої по всьому тілу.

Шукаємо свідків загибелі Героя "Небесної сотні« Андрія Саєнка!

"Вбитих у Києві 18 лютого було кілька сотень", - учасник подій – свідчення Лазебного Ларіона Ларіоновича про події 18 лютого.

Фільм "Люди Майдана". "Вы увидите самых разных людей, которые расскажут о своей борьбе, о причинах сопротивления режиму Януковича, о предательстве так называемых "лидеров оппозиции" и партийных функционеров, о "титушках" и о том как люди практически с голыми руками шли на бой за свою свободу и свободу своих близких. Мы покажем вам людей Майдана. Каждый из которых приходит к простому выводу: без всеобщей солидарности и самоорганизации никакой успешный протест невозможен." (с)

"Герої інститутської". Розповідь про 20 лютого виживших героїв Олега Томащука та Миколи Токара.

Шукаємо свідків загибелі Героя Небесної сотні Олександра Царька, 20 лютого на вул. Інститутській!

Небесна сотня: про останні хвилини життя львів’янина Богдана Сольчаника.

Про Героя Небесної сотні Дмитра Максимова, « що загинув в ніч на 19 лютого на Майдані.

Так виглядає, про що є багато свідчень - основна частина найбільш боєздатних сотень самооборони була вибита ще 18 лютого в м'ясорубці у Маріїнському та на Шовковичній. Крім того, більшість з них - звичайні хлопці, а не професійні солдати, чи можемо ми їх засуджувати? А от що не було ні депутатів, ні активістів з Ради майдану то тут не можна не погодитись. І усі хто був у ті дні в цьому пеклі, усі постраждалі МАЮТЬ право задавати ці питання і вимагати відповіді.

"Прикарпатець розказав як у Києві спецпризначенці відрізали активістам голови (Ексклюзивне ВІДЕО)" - про жахливі події в Маріїнському парку 18 лютого.

Бійка на перехресті Інститутської та Шовковичної. Київ 18 лютого. Видно рожевого кольору рідину, яку розпилює водомет, про що неодноразово згадували очевидці.

Боротьба за дах. Шовковична. Київ. 18 лютого. Озброєний беркут.

Відео "Наслідки атаки "Беркута" і ВВ в Маріїнському парку 18.02". Видно багатьох поранених, яких несуть до швидких, масу побитих людей під стінами будинку. В кінці видно, як по всьому парку лежать тіла людей, дехто з них, можливо, вже мертвий...

Наші герої! 20 лютого - чорний четвер (зникле відео - домопожіть віднайти)

У групі "Партія ветеранів Афганістану" з*явився коментар, чому афганці залишили Майдан перед зачисткою.

"Содель Влад: "мої друзі Саня Течинский, Діма Стойков и Лёха Солодунов зняли приголомшуюче відео подій 18 лютого до мурах на шкірі"  http://vimeo.com/87111967 (с)

«В НЕМ ЕЩЕ БЫЛА ЖИЗНЬ, НО ЛИЦО УЖЕ НАПОМИНАЛО ВОСК…» Наш корреспондент расспросил свидетелей «кровавого четверга» о том, как они выносили раненых, и о снайперах в отеле «Украина»

Расстрел. "...Страшно осознавать, что вокруг все наполнено смертью, что это действительно война, не та «война», которая была раньше на мирных Майданах, а именно та война, которой так добивались, многие клавиатурные революционеры, которым так надоело правление бандитов." (с)

"Снайпери не залишали нам жодного шансу, щоб врятувати людей. Цілили в серце, в легені, очі та в мозок" - Ольга Богомолець. "За один день 18 лютого на Майдані було 1500 поранених, 450 із них — тяжко поранені, і 25 вбиті. А 20 числа — так само понад тисячу, а вбитих було вже понад сорок..."

Жахливий ранок на Інститутській 20-го лютого 2014.

Інтерактивна карта, на якій відтворено події 20 лютого на Інститутській. На цій карті зібрані і позначені місця, звідки є зняте відео, лінки на відео можна знайти зліва, а також натиснувши на піктограму із зображенням камери на карті. Також позначені позиції снайперів.

Кривавий четвер на Майдані (багато фото та відео, зібраних Іллєю Варламовим).

Нас кинули як на забій, 18-19 лютого, коли відбувався останній штурм Майдану, нас кинули всі. Люди про це мають говорити. Про це сьогодні, 26 лютого, Гал-інфо розповів активіст Майдану, журналіст-очевидець Андрій Скоп.

"18- 19 число. Я не герой и не пытаюсь себя показать таким. Политических амбиций у меня нет, по сему, буду писать правду. Пришел в час на метро Крещатик, ждал брата возле выхода на Институтскую. Через два часа точно на том месте лежали два трупа пенсионеров." (с)