6 років тому 4 квітня 2014р. було викрадено і по-звірячому вбито Василя Сергієнка - Героя Небесної Сотні, лідера Самооборони у м.Корсунь-Шевченківському Черкаської області. Слідство фактично розкрило цю справу, було встановлено і заарештовано викрадачів та вбивць, але більшість із них уже вдалося вийти із СІЗО... На сайті медіапроекту Ґрати нещодавно вийшла сильна стаття про усі обставини вбивства Василя Сергієнка, намагання злити справу і уникнути покарання з боку підозрюваного замовника - екснардепа-ригоанала Геннадія Бобова. Сергієнка викрали і вбивали на очах у старенької матері... Місяць тому 2 березня 2020р. вона померла так і не дочекавшись жодної кари для вбивць свого сина. Про ті страшні події Ніна Андріївна розповідала так: - \"Мені 92 роки. Може, я щось не так скажу, тоді вибачте. Того дня Вася приїхав із товаришем із Черкас. Тільки він приїхав, тільки він вийшов на подвір’я, я почула страшний крик. Такого крику ніколи ніде не чула. Це закричав мій син. Цей крик у мене в голові кожен день. А потім я вийшла, і троє в чорному над ним схилилися й давили його. Він закричав, а вони йому розбили череп і вбили його. Більше я від нього жодного звуку не чула. А потім, видно, вони давили його. Потім узяли під руки й потягли, тягнули його бідненького, він і тапочки загубив. Через вулицю перетягнули й поклали біля машини. Машина з того боку вулиці стояла, не з нашого, а з того. Поклали його біля машини, а самі зникли. А я кричала, скільки духу було. Думала, може, і мене вб’ють. А вони мене не вбили. Навіщо вони мене залишили? Я жити не хочу, я не хочу жити… Я хочу померти, а смерті немає...\" Одразу до будинку Сергієнка приїхали десятки людей, вони до півночі прочісували усі навколишні дороги, а наступного дня в лісі знайшли вбитого майданівця...