Історія 35-річного десантника, колишнього міліціонера Івана Рапового, пораненого на Інститутській 20 лютого. "...в умовах постійного обстрілу він лежав на тому ж місці більш ніж півгодини, поки його вдалося винести. Щоб закритись від шквального обстрілу потрібно було запалити шини або щось інакше, щод сховатись за димом. Хлопці просили аби їм щось принесли. І тоді сталась незвична подія, про яку чоловік згадує так: до нас прийшов високий чоловік у чорній шкірянці з дуже світлим обличчям, йшов прямо не пригинаючись, ніс шину і сумку з коктейлями. Міг кинути і підпалити сам, проте просто поставив поруч і пішов назад, подивився на хлопців уважно, але не підійшов і не спробував надати комусь допомогу. Зник так само неочікувано і непомітно, як і з’явився... Ви знаєте, я іноді думаю, що це був ангел..." (с)