Майдан 18-20 лютого 2014 – ЗЛОЧИН і КАРА.
ЗЛОЧИН:
Безпосередньо під час боїв на Майдані 18-20 лютого 2014 загинуло 78 майданівців, ще близько півтора десятка загинули пізніше чи померли від отриманих поранень. Точна загальна кількість вбитих під час Революції гідності досі невідома.
Загалом поранено близько 800 людей, з них 150 важких.
КАРА:
Станом на сьогодні, реально покарані за злочини проти Майдану (сидять у в'язниці) лише громадянин Азербайджану “тітушка” Азіз Тагіров і “тітушковод” Юрій Крисін. ВСЕ.
А. Тагіров відбуває 4 роки за напад на Автомайдан на Петрівці, викрадення і катування людини.
Ю. Крисіна посадили на 5 років (лише завдяки великому тиску громадськості) за напад і співучасть у вбивстві В. Веремія.
Ще декілька “тітушок” відбули певні терміни в сізо і вийшли на волю чи продовжують там сидіти, очікуючи на вирок.
За розстріл 20 лютого сидять в сізо на час суду вбивці з “чорної спецроти” беркуту - П. Аброськін, С. Зінченко, А. Маринченко, С. Тамтура та екс-заступник командира київського беркуту О. Янішевський.
За вбивство Олександра Храпаченка в сізо сидить снайпер “Омеги” Д. Хміль.
За організацію “зачистки” Майдану в сізо знаходиться екс-начальник СБУ м. Києва та області генерал О. Щеголєв.
Також в сізо знаходиться командир роти харківського беркуту В. Шаповалов, звинувачений у вбивствах майданівців 18 лютого.
Ось і все РЕАЛЬНЕ покарання винних у злочинах проти майданівців за ці 5 років. (с) | ||
Медики Майдану.
Історія медика-волонтера Андрія Кухаря Andrij Levovuch Kyk (псевдо Кук), лікаря-стоматолога зі Львова, одного із медиків Майдану нагородженого орденом "За мужність" . Він був одним із тих відчайдушних сміливців, які рятували життя побратимів під кулями беркуту на Інститутській 20 лютого. | ||
"Чорний четвер" на Майдані. Фото Jakub Szymczuk
Історія і фото безпосереднього свідка подій 20 лютого на Майдані - фотографа польського видання "Go?? Niedzielny" Якуба Шимчака. Якуб був на Майдані двічі - вперше 11 - 17 лютого. Вдруге він приїхав до Києва на наступний день після початку заворушень - 19 лютого. 20 лютого, в «чорний четвер», він провів на Інститутській, роблячи фоторепортаж з передової. | ||
Польський кореспондент каналу "Telewizja Republika" Bartlomiej Maslankiewicz веде репортаж з передової боїв на вулиці Інститутської 20 лютого 2014 року.
2:32 - неопізнаний поранений, до нього підбігають інші хлопці, у червоній куртці Денис Поліщук (з 3:18), якого зараз несправедливо звинувачують у вбивстві Бузини. Поруч - Орест Квач, який героїчно загинув в бою під Лутугіно...
7:00 - в кадрі з'являється Олександр Храпаченко. Він загине зовсім скоро на першій барикаді нагорі Інститутської.
7:34 - з мегафоном Василь Галамай. За кілька хвилин його буде тяжко поранено. Зліва від Василя тримає фрагмент якогось авто Герой Небесної Сотні Йосиф Шилінг.
Далі кореспондент повертається до Жовтневого. Там майданівці знаходять і полонять полковника ВВ, який, зірвавши свої погони, заховався під купою одягу та сміття.Кілька хлопців залізли на дах Жовтневого палацу. Панорама Майдану.
| Історія Катерини Кобко, 18 лютого, пекло на верхніх барикадах.
"...Меня тоже попробовали вытащить, однако нога под телами людей сильно завернулась, и, осознавая это, я кричала, чтобы снимали сначала верхних. Кричала, пока вдруг не заметила, лежа на земле спиной, глазами вверх, что вытягивать перестали. Начали добивать дубинками. Били по головам, хребтам и рукам, куда дотягивались. Я лежала в самом низу, подтягивалась на руках, плюхалась обратно в грязь спиной, крутила головой, силясь понять, что происходит. " | |
Кіборг-майданівець Андрій Серганчук з Волині.
"...Я бачив, як беркути попереду стріляли в нас, як вони клали свої калаші на барикаду і валили просто в наш бік. Він побаченого там мені стало дуже погано можливо я навіть втратив свідомість, бо просто не пам’ятаю, що було далі. Отямився від того, що який старший чоловік, здається афганець з чорним від диму лицем, таким що лише одні очі світилися, почав мене штурхати, говорив щось про те, що це війна і революція, що революцій без крові не буває. Я дуже вдячний йому за те, що він мене тоді привів до тями." (с) | Спогади про 18 лютого Маргарити Мудрик:
"Среди тысячей ублюдков в серо-синей форме были и Люди.Некоторым я обязана жизнью - двое беркутовцев вытянули меня из смертельного завала людей в баррикаде на Институтской... Мы лежали друг на друге в узеньком проходе возле метро. Никто не мог подняться. Мы орали, барахтались и плакали. Гранаты взрывались под носом, под весом друг-друга ломались кости и сжимались легкие , дышать было уже нечем. У одного пожилого мужчины остановилось сердце и он , уже бездыханный, лежал прямо на моей спине. Это был конец. Я закрыла глаза и совсем сдалась. И тут сильные руки резким движением вытянули меня из живой трясины." (с) | Іван Гранаткін, медик-волонтер, відомий за фото, де його бинтує беркутівець у формі медика.
"Я розумів що мене зараз заберуть в автозак, та спробував знайти когось щоб щось пояснити... але вони всі від мене шарахались, так і вийшов звідти, досі вважаю це дивом. Медик той з Львівського беркута. Не знаю як до цього відноситись - спочатку тебе та дружину намагаються вбити, потім б'ють, а потім надають допомогу перев'язуючи бинтом...
Людей біля метро тоді бив Дніпропетровський беркут та ще хтось, Львів потім підійшов (але Львів "проявив" себе в Маріїнському). Взагалі нормальних там не було, просто Західних деякий час тримали під ВР як "неблагонадійних", та потім всі себе проявили..." (с) |