Віталій Максимкін - майданівець, а потім - воїн-доброволець. Пройшов увесь Майдан, був на передовій 20 лютого, з весни 2014 року на війні. Історія Віталія - яскравий приклад, коли патріотизм, гідність, честь. 18 лютого, кілька днів побувши вдома, на швидкому поїзді Віталій повернувся на Майдан і ніч штурму допомагав чим міг: тягав шини до вогню, виколупував каміння. Пробував коктейлі кидати, але зрозумів, що є хлопці у яких це значно краще виходить, тож носив усе до барикад. ... «Зранку 20 лютого ми стояли біля входу в «Біллу» поруч з консерваторією.. . Ми кидали каміння, коли побачили, що беркут почав метушитися і дав задню... ...Я кинувся під міст на Інститутській, потрапив там під водомет, мене облило повністю. Вони почали стріляти, і я разом з іншими відступив назад за міст, потім схилом біля годинника поліз до Жовтневого палацу. Ми побігли вперед повз зелений паркан, а там уже на повну стріляла «чорна рота». Хлопці падали один за одним. А у мене ще такий светр червоний був, з величезними цифрами 53 на спині - справжня мішень. Він такий теплий був, я ж не думав що снайпер лупити почне…» Повна стаття за посиланням