Історія і фото про 18 лютого, зроблені американцем Mark Estabrook на барикаді по вул. Грушевського перед і під час штурму Беркуту. Важливі фото Беркутів зі зброєю.
«…Під час чергового маневру навколо мене, один з Беркутів прицілився в одного з моїх захисників і вистрілив йому в спину. Я не просто покладаюся на мою пам'ять або спогади - це є на одній з моїх фотографій. Ви можете побачити цей момент застиглий в часі. Навіть можна побачити гільзу, що відлітає від напівавтоматичного пістолета. По суті, він прийняв мою кулю, поки міліція записувала злочин на відео. Я не знаю, як його звуть, і я не знаю, чи він вижив. Непросто думати про нього, і поки я живий, я ніколи його не забуду.» (с) | Інтерв'ю з адвокатом родин Небесної Сотні Євгенією Закревською: "На данный момент известно, что 45 человек были убиты выстрелами со стороны позиций “Беркута”. Так что все эти рассказы о том, что людей расстреляли неизвестные снайперы или что Майдан “расстрелял себя сам” - неправда. Сегодня можно точно утверждать, что почти все убитые на Институтской были убиты из сектора спецроты “Беркута”. | |
"Расстрел Небесной Сотни. Версия "Цензор.нет".
Когда какие-то выводы сделает следствие - неизвестно. На основании данных источников "Цензор.НЕТ" сделаю свое личное заключение: большинство убийств 20 февраля совершила группа спецназовцев "черной роты" киевского "Бекрута" под командованием командира роты Дмитрия Садовника. Это была особая рота - со специальной антитеррористической подготовкой, которая выполняла прямые команды начальника "Беркута" Киева Кусюка... | Серед безлічі поранених 20 лютого на Майдані був і медик-волонтер Roman Kotliarevskyi. Обов'язково прочитайте статтю про цю ЛЮДИНУ. 18 лютого в бригаді парамедиків Червоного Хреста Роман цілий день надавав допомогу під час зіткнень в урядовому кварталі. 20 лютого виносив поранених з-під обстрілу. Романа поранили на Інститутській навпроти готелю Україна, вбивця цинічно і прицільно вистрілив у людину в уніформі Червоного Хреста... | |
Історія "штурмової" Бойківської 29 сотні Майдану у спогадах декількох її вояків.
Саша, 20 років, м.Турка: "… Зараз дівчата чого найбільше хочуть – машину, гроші. Але тут, у Києві, на вулиці Грушевського, я побачив дівчат, котрі носили нам грілки, чай, бутерброди… Коли їм кулі летіли під ноги – вони сміялися, вони просто сміялися." | Небесна сотня досі не “Герої України”, бо на це не має політичної волі Президента. "Щоб люди розуміли, що відбувається, поясню чому неможливо встановити тих, хто вбивав протестувальників на Інституцькій, на Майдані? Бо пропала зброя, гільзотека. В Україні було 60 тисяч правоохоронців і в кожного пістолет чи автомат був відстріляний, а з кожної одиниці зброї зберігалося по дві гільзи у приміщенні майже на 5 поверхів. Де це все? У кишені винесли? Хто за це відповів? Може чули хоч одне прізвище відповідальної особи за ці злочини? Більше того, пропали речові докази, майже 140 кримінальних справ. Знову ж питання: хто за це покараний? Чи покарані слідчі, які гальмували розслідування по масових розстрілах людей, не збирали доказову базу? Звісно, ні. Ніхто не покараний навіть за побиття 30 листопада. Навпаки зараз «беркутівців» відбілюють. " (с) | |
Люди Майдану і люди «сцени Майдану»... Перед річницею Євромайдану, політики заворушилися. Громадськість згадає. І спитає. Мова навіть зараз не йде про зміни в країні, за які боролися люди під час Революції Гідності — це окрема тема, мова йде про відсутність покарання злочинців, які знущались і вбивали активістів на Майдані. | За преступления во время Евромайдана так никого и не наказали - Amnesty International. Генсек правозащитной организации планирует обсудить с генпрокурором расследование тех уголовных производств, которые были открыты в связи с преступлениями, зафиксированными в ходе Евромайдана. | Не зрадь Майдан? Гірка правда. Такий народ без пам'яті, народ який не цінує своїх ні мертвих, ні живих героїв приречений. Кажуть, що також зникли памятні таблиці... Кличко і кияни, яким так не терпиться покататись машинами по крові на Інститутській, може досить? Це не лише влада і система винні, це наша байдужість позбавляє нас надії і майбутнього... |
Юрій Пекуш зі Стрия розповів про своє життя, після трьох вогнепальних поранень, які отримав на Майдані. Його лікування в Польщі коштувало орієнтовно 300 тисяч доларів, кошти дав польський уряд і зібрала польська громадськість. Український уряд на лікування важкопораненого Юрія Пекуша не дав жодної копійки. | Інтерв'ю з генералом Миколою Маломужем про 20-21 лютого, його версія про причину втечі Януковича, та про те, якою ціною планувалось зачистити Майдан. "... Власть рассчитывала, что после убийств Небесной сотни, народ на Майдане поднимется и пойдет на Администрацию президента, а там их расстреляют пулеметчики. Под эту ситуацию подтянули 30-35 тыс. подразделений МВД, которые после планируемого расстрела под АП и Кабмином должны были провести основную зачистку Майдана."
| |
Андрій Скоп: "...з Майдану були фактично виведені усі основні сили. І коли перед тим в деяких лідерів, і я це точно знаю, питалися, чи ви знаєте що ви робите, і чи ви розумієте, що ведете натовп на вогонь? ...я не знав, що будуть ці масові вбивства, але ми це вже відчували. А от ті, хто вели людей, мали про це знати. Тим більше, що приходила розвідка і розповідала, що усюди стоять тітушки і «беркутівці». І це говорили і 16-го, і 17-го, що всюди сидять в засадах..." | Два дні пекла очима дев’ятнадцятирічного: "Коли я дізналася, що Славко, брат моєї найкращої подруги, знов їде до Києва 18 лютого, то обурилась: ну куди ти пхаєшся? Юний, недосвідчений. Адже там реально вбивають людей! Та як можна переконати дев’ятнадцятирічного з усім його хитросплетінням романтизму, амбіцій та віри в те, що все в цьому світі можна змінити? Двічі побувавши на Майдані до того, він поїхав знову, бо не міг інакше." | |
Історія одного хлопця, який під час протистоянь втратив око, работу... повірив у Бога і знайшов своє кохання... "... меня готовили к операции. Я лежу, вся кофта в крови. Пробыл там пять дней. Затем мне позвонили и сказали, что сейчас мусора приедут, будут людей забирать. Друзья меня быстро вывезли. Если бы не они, меня бы так и не нашли. Позже я узнал, что всех раненых, которые остались в больнице, силовики в автозаки закинули и увезли. Многих из них не нашли до сих пор." (с) | Олена Білозерська: "Прибігла одразу після. Дивилася, як ідуть з поля бою чоловіки. Як виносять поранених і вбитих. Як збирають гільзи від набоїв для АК, якими стріляли силовики. Кілька людей сказали мені, що після звільнення Жовтневого палацу у ньому знайшли російські гроші.
Мені давно здається, що на боці силовиків воюють росіяни. Сподіваюся, їх таки візьмуть у полон і знімуть на відео.", 20 лютого (фото) | |