Найстрашніший день Майдану - 20 лютого 2014року... Багато фотографій. Автор фото - відомий український філантроп, мандрівник, власник туристичної фірми "Феєрія Мандрів" Ігор Захаренко.

Майдан 18-20 лютого 2014 – ЗЛОЧИН і КАРА. ЗЛОЧИН: Безпосередньо під час боїв на Майдані 18-20 лютого 2014 загинуло 78 майданівців, ще близько півтора десятка загинули пізніше чи померли від отриманих поранень. Точна загальна кількість вбитих під час Революції гідності досі невідома. Загалом поранено близько 800 людей, з них 150 важких. КАРА: Станом на сьогодні, реально покарані за злочини проти Майдану (сидять у в'язниці) лише громадянин Азербайджану “тітушка” Азіз Тагіров і “тітушковод” Юрій Крисін. ВСЕ. А. Тагіров відбуває 4 роки за напад на Автомайдан на Петрівці, викрадення і катування людини. Ю. Крисіна посадили на 5 років (лише завдяки великому тиску громадськості) за напад і співучасть у вбивстві В. Веремія. Ще декілька “тітушок” відбули певні терміни в сізо і вийшли на волю чи продовжують там сидіти, очікуючи на вирок. За розстріл 20 лютого сидять в сізо на час суду вбивці з “чорної спецроти” беркуту - П. Аброськін, С. Зінченко, А. Маринченко, С. Тамтура та екс-заступник командира київського беркуту О. Янішевський. За вбивство Олександра Храпаченка в сізо сидить снайпер “Омеги” Д. Хміль. За організацію “зачистки” Майдану в сізо знаходиться екс-начальник СБУ м. Києва та області генерал О. Щеголєв. Також в сізо знаходиться командир роти харківського беркуту В. Шаповалов, звинувачений у вбивствах майданівців 18 лютого. Ось і все РЕАЛЬНЕ покарання винних у злочинах проти майданівців за ці 5 років. (с)

Медики Майдану. Історія медика-волонтера Андрія Кухаря Andrij Levovuch Kyk (псевдо Кук), лікаря-стоматолога зі Львова, одного із медиків Майдану нагородженого орденом "За мужність" . Він був одним із тих відчайдушних сміливців, які рятували життя побратимів під кулями беркуту на Інститутській 20 лютого.

"Чорний четвер" на Майдані. Фото Jakub Szymczuk Історія і фото безпосереднього свідка подій 20 лютого на Майдані - фотографа польського видання "Go?? Niedzielny" Якуба Шимчака. Якуб був на Майдані двічі - вперше 11 - 17 лютого. Вдруге він приїхав до Києва на наступний день після початку заворушень - 19 лютого. 20 лютого, в «чорний четвер», він провів на Інститутській, роблячи фоторепортаж з передової.

Розповідь про те, як склалось життя Василя Галамая після поранення того страшного дня на Інститутській.

Історія Катерини Кобко, 18 лютого, пекло на верхніх барикадах. "...Меня тоже попробовали вытащить, однако нога под телами людей сильно завернулась, и, осознавая это, я кричала, чтобы снимали сначала верхних. Кричала, пока вдруг не заметила, лежа на земле спиной, глазами вверх, что вытягивать перестали. Начали добивать дубинками. Били по головам, хребтам и рукам, куда дотягивались. Я лежала в самом низу, подтягивалась на руках, плюхалась обратно в грязь спиной, крутила головой, силясь понять, что происходит. "

Спогади про 18 лютого Маргарити Мудрик: "Среди тысячей ублюдков в серо-синей форме были и Люди.Некоторым я обязана жизнью - двое беркутовцев вытянули меня из смертельного завала людей в баррикаде на Институтской... Мы лежали друг на друге в узеньком проходе возле метро. Никто не мог подняться. Мы орали, барахтались и плакали. Гранаты взрывались под носом, под весом друг-друга ломались кости и сжимались легкие , дышать было уже нечем. У одного пожилого мужчины остановилось сердце и он , уже бездыханный, лежал прямо на моей спине. Это был конец. Я закрыла глаза и совсем сдалась. И тут сильные руки резким движением вытянули меня из живой трясины." (с)

Іван Гранаткін, медик-волонтер, відомий за фото, де його бинтує беркутівець у формі медика. "Я розумів що мене зараз заберуть в автозак, та спробував знайти когось щоб щось пояснити... але вони всі від мене шарахались, так і вийшов звідти, досі вважаю це дивом. Медик той з Львівського беркута. Не знаю як до цього відноситись - спочатку тебе та дружину намагаються вбити, потім б'ють, а потім надають допомогу перев'язуючи бинтом... Людей біля метро тоді бив Дніпропетровський беркут та ще хтось, Львів потім підійшов (але Львів "проявив" себе в Маріїнському). Взагалі нормальних там не було, просто Західних деякий час тримали під ВР як "неблагонадійних", та потім всі себе проявили..." (с)

18 лютого. Реконструкція страшних подій, що сталися під час останньої атаки "Беркуту" на вул. Інститутській, коли люди, тікаючи на Майдан, потрапили у жахливу пастку, завал у вузькому проході на верхніх барикадах. Історія учасника подій, декілька відео. "... в этот момент в это место в баррикаде на большой скорости влетел серый КрАЗ водомёт, люди лежащие в давке закричали от ужаса и отчаянья, КрАЗ отъехал немного назад и опять с разгона въехал в баррикаду, сразу через баррикаду начали перепрыгивать твари в тёмно-синей униформе с белыми светоотражающими полосками на рукавах и с резиновыми дубинками в руках, которые минуя немногих защитников баррикады которые готовы были дать отпор, начали избивать людей лежащих в давке, удары наносили по головам держа дубинку двумя руками (в течении месяца после этих событий мне снился один и тот-же сон, водомёт влетающий в баррикаду и нелюди избивающие беспомощных людей лежащих штабелями друг на друге). Им кричали, что они бьют трупы, и чтобы они остановились, но бесполезно..." (с)

"Я думав, який там, нахрен, снайпер… До мене не зразу дійшло, наскільки це страшно", - спогади Героя Майдану Андрія Острожного.

Матерілали про пожежу в будинку Профспілок.

Історія лучника Майдану, Ореста Каракевича.

Ніч 18-19 лютого 2014. Страшна, таємнича і досі не розгадана тема - пожежа в будинку Профспілок. Скільки загублено душ там? Хто розкаже? Чи дізнаємось? Стільки часу минуло... Не забувайте, ніколи, про це.

Історія відомого на Майдані волинщика Євгена Дудара.

Відеорозповідь учасниці подій в Маріїнському парку 18 лютого, переклад з англійської - на сторінці в FB.

Інтерв'ю з активістом-майданівцем, талановитим музикантом і щирим патріотом, який від початку війни захищає нашу державу у складі батальйону Нацгвардії ім.Кульчицького Володимиром Пастушком - "Піснею".