Дуже добре і важливе інтерв`ю з сином Героя Небесної Сотні Сергія Бондарчука Володимиром.
Це відверта розповідь про страшний день 20 лютого, про відчайдушні пошуки будь-якої інформації, що допомогла б встановити обставини загибелі батька.
І зрештою, про особливу історію кохання. До дівчини, яка також втратила на Майдані тата - Віктор Хомяк, одна з самих загадкових смертей на Майдані, це його укінці січня 2014 знайдуть повішаним на металевій конструкції майданівської ялинки зі слідами побоїв, катувань...
https://hromadske.ua/posts/voni-shukali-pravdu-pro-zagibel-batkiv-na-majdani-a-znajshli-odne-odnogo-istoriya-volodimira-bondarchuka-ta-irini-homyak | Майдан 18-20 лютого 2014 – ЗЛОЧИН і КАРА.
ЗЛОЧИН:
Безпосередньо під час боїв на Майдані 18-20 лютого 2014 загинуло 78 майданівців, ще близько півтора десятка загинули пізніше чи померли від отриманих поранень. Точна загальна кількість вбитих під час Революції гідності досі невідома.
Загалом поранено близько 800 людей, з них 150 важких.
КАРА:
Станом на сьогодні, реально покарані за злочини проти Майдану (сидять у в'язниці) лише громадянин Азербайджану “тітушка” Азіз Тагіров і “тітушковод” Юрій Крисін. ВСЕ.
А. Тагіров відбуває 4 роки за напад на Автомайдан на Петрівці, викрадення і катування людини.
Ю. Крисіна посадили на 5 років (лише завдяки великому тиску громадськості) за напад і співучасть у вбивстві В. Веремія.
Ще декілька “тітушок” відбули певні терміни в сізо і вийшли на волю чи продовжують там сидіти, очікуючи на вирок.
За розстріл 20 лютого сидять в сізо на час суду вбивці з “чорної спецроти” беркуту - П. Аброськін, С. Зінченко, А. Маринченко, С. Тамтура та екс-заступник командира київського беркуту О. Янішевський.
За вбивство Олександра Храпаченка в сізо сидить снайпер “Омеги” Д. Хміль.
За організацію “зачистки” Майдану в сізо знаходиться екс-начальник СБУ м. Києва та області генерал О. Щеголєв.
Також в сізо знаходиться командир роти харківського беркуту В. Шаповалов, звинувачений у вбивствах майданівців 18 лютого.
Ось і все РЕАЛЬНЕ покарання винних у злочинах проти майданівців за ці 5 років. (с) | |
Голос Українського Донбасу - Герой Небесної Сотні Іван Пантелєєв: "Донбасс одумайся." Пророчі слова, написані вісім років назад...
Лёд затрещал на водах Днепра,
Что происходит, что за беда,
А то, что Донбасс сходит с ума,
Хотят Украину делить пополам.
Донбасс вдруг решил от нее отделиться,
Стать сам по себе со своею столицей,
А то еще хуже к России присоединиться,
Черт знает что, на востоке творится.
Какие-то твари ведут пропаганду,
Что все кто на правом берегу - эта банда,
И травят народ они друг на друга,
Народ же обычный им верит падлюкам,
Что вот, мол, бандеры, быдло вонючее,
Придут сюда, и вас всех замочат.
И это меня всего больше тревожит,
Не верьте ради Христа этим рожам.
Донбасс одумайся у нас одна страна,
Донбасс одумайся у нас одна весна,
Донбасс одумайся ведь мы братья все,
В своей Украине, на своей земле... | ||
Кохання, розстріляне снайпером... Лист дружини загиблого 20 лютого Героя Небесної сотні Сергія Бондарчука, крик душі... "Вони ніколи не будуть визнані Героями України? Залишаться романтиками,для яких Україна понад усе,які без зброї йшли за її незалежність під кулі, свідомо віддали своє життя? Схоже,що готові все забути. Вулицю Інститутську, залиту кров’ю дорогих нам людей, вперто не хочуть назвати вулицею Героїв Небесної Сотні, хоча їх давно мали б визнати Героями України..." | Пам'яті Андрюшки Юркевича, "Грізлі"... «… Достойная жизнь не существует без достойной смерти. Если ты не готов принять смерть, значит ты и не живешь. Потому что смерть говорит о человеке больше чем жизнь, смерть не даст соврать: то как и за что ты умрешь, навсегда определит кем ты был на самом деле в этом мире…». | |
Допоможемо знайти людей, які були поряд з Устимом Голоднюком в останні хвилини його життя, хто був свідком його загибелі, хто може хоч щось розказати його батьку!
Ліда Панків:
"Він просив кричати «Небо падає» у разі небезпеки на Майдані, аби не налякати людей навколо, але дати зрозуміти, що ми у небезпеці!»
"Тієї ночі я кричала… Небо падає! Небо падає! Небо падає! Устиме, чому ти не сказав, що впадеш замість неба?! Останнє, що ти написав на сторінці в соцмережі: "Рабів до раю не пускають!". Таких, як ти, Устиме, туди запрошують, Герої потрібні всюди… Сподіваюсь, ми колись зустрінемось! Тримай для нас небо, хлопче! RIP" | ||
Володимир Гончаровський: «Переді мною вбили хлопця пострілом в голову, я витягнув двох поранених, потім тягнув одразу двох, один уже був мертвий, я його залишив, другого спитався – він ще був живий... і тут я відчув як хребет «клацнув» і впав. Намагався порухати ногами і відчув, що ноги не слухаються... я далі пробував повзти, чіпляючись за бруківку, пробував заповзти за рекламний щит, а через кілька хвилин був другий постріл в руку, у мене було відчуття, що руки вже немає, що вона відстрілена... » | ||