Історія Романа: "...Та ж москаль один з нами воював! хлопцеві 19 років, з Єкатеринбургу, «йобург» називаємо ми, і москалі так називають. Він приїхав, а мамі сказав, що їде на роботу у Германію. Взяв грошей - і автостопом сюди. Він тут ніби збожеволів! Каже нам: «мене тут краще обходять, як Путіна.» У нас москаль в сотні. Ми поважаємо росіян, я якщо треба, буду принципово російською розмовляти. Руський народ так само за нас. І оцей москаль каже, коли лежав у лікарні, а я йому сала приніс: «якщо я умру від воспалєнія, помогіте моєй странє стать на ноги…» Тут росіяни на нашому боці. Бо я колись хотів волочити російський прапор за собою, вибачте, не буду цього робити. Я його підніму. Тому що вони не винні. Вони бояться.… "(від Vika Yasyns'ka)

Історія Івана: "…Перед нами спочатку ввшники стояли і приїхала чиясь з них мама, і каже: «сину, я продам квартиру, машину. Я тебе від тюрми відкуплю – перейди на цей бік». А він каже: «я цих козлів різав і стріляв, так і далі робити буду». І це ввшник ,не беркут був. Мама його розплакалась і пішла… " (с) (від Vika Yasyns'ka)

Прочитайте про цю дівчину, Оксану. Людина з великої літери. З 18-го лютого Оксана займалася тільки однією справою. Допомагала родичам загиблих організовувати похорони. Про те як так трапилось, дівчина говорить наступне: «Треба було комусь це робити, тому я стала і робила. Я сюди не на прогулянку їхала, а допомагати. Звісно, я не могла собі уявити, що буду допомагати саме із похоронами».

Страшний альбом з перехрестя Шовковичної та Інститутської. Фото Анатолія Бойко.

Бій повстанців з "Беркутом" і тітушками у Маріїнському парку біля Верховної Ради. З цієї сутички почалися київські бої 18-20 лютого 2014 р. Відео Олени Білозерської

Історія Олега Миколайовича, шахтара зі Львову: “« Ті дівчата, котрі мене розділи на Майдані і рану перев’ язали, крапельницю зробили дуже професійно, - вони мені врятували життя. Хотів би їм подякувати. І шоферу дякую, що віз мене сюди по тротуарах, бо були усі мости, дорогі перекриті...Він мене терміново сюди привіз, а я вже був ніякий…» (від Vika Yasyns'ka)

Тітушки вбивали людей разом з міліцією

“Снайпери на Майдані”. Автор розшифровки розмов снайперів систематизує наявну на даний час інформацію про стрільбу на Інститутській.

Історія Івана Ільченка. "Я дуже пам’ятаю, коли 18 на 19 уночі ми прийшли з Арсенальної від собора і виносили трупи без голови – це все зробила наша міліція. Я нічого не сображав. Наскільки я знаю по інформації – голови треба шукати в Дніпрі. А знаєте, що саме обідне? Що ми на наступний день прийшли у той же подвал, в якому все було в крові – там було все побілене свіжим. Ми краску одковирюєм – а там кров."

Про суд по справі Михайла Гаврилюка.

В.Заневський, екс-головний охоронник Януковича: "Я спокойно и быстро засыпаю".«…Ему в принципе никто не говорил "Нет"... я думаю, что проблема заключалась в его окружении. Ведь не для кого не секрет, что свита делает короля. А она его делала в буквальном смысле этого слова. - Кто именно? - Да все, кто его окружал... я же был свидетелем, что люди решали, кто пойдет и скажет негатив какой-то. А его нужно было сказать. Потому что это было - ну всё уже, край... Но кто это сделает? И вот там мялись, жались, человек перед кабинетом президента, некоторые...набирал воздуха как-будто он собирался нырнуть. И потом жалко было на него смотреть, когда он выходил - потный, бледный, трясущийся. Панически народ боялся его (Януковича - адм.)... все старались принести какую-то добрую весть, из-за чего складывалась иллюзия, что всё хорошо..."

Особливий погляд: діти війни. “Їхніх батьків зробили героями, але чи легше від цього дітям. На Львівщині їх дванадцятеро. Незнайомих між собою дітей об'єднала спільна трагедія. Чи зможуть вони тепер бути іншими громадянами: не брехати, не красти, не давати і не брати хабарів? Як змінилося життя тих, кого революція зробила сиротами?»

Олекса Манн: «Хотів би сказати про гасло "Слава Україні!". За останні дні воно повністью зминило для мене своє значення. І набуло нового сенсу. Коли в диму від покришек і в клубах фіолетового газу, де невидно майже ніхера, наближається нова сотня на дополмогу, і з цього апокаліпсису, лунає "Слава Україні!", а у відповідь тисячи голосів кричать "Героям Слава!", зрозуміло, що парадигма гасла зминилась. Зрозуміло, що ідуть свої берсеркери. Стрімко ідуть на допомогу.»

“Кривава ніч на Майдані” (фото)

Історія Козака Леоніда (Олега Борисовича): “«Козак Леонід був на Грушевського під час зіткнень у лютому. під обстрілом гранат з тереном почали відступати. він впав і побачив біля себе папаху, подумав, що його. Але коли трохи прийшов у себе зрозумів, що його папаха на цілій голові, тому сховав чужу біля сердця. біля вогнища. Підходить побратим Дмитро і жаліється, що загубив свою папаху, а якийсь москаль буде в ній ходити тепер. і тут козак Леонід дістає неоціненний скарб-папаху Дмитра».

“В облозі”. 19 лютого, Київ.