Багато нових світлин вже відомого нам чудового майданівського фотографа Юрій Чех. Яскраві обличчя учасників Революції Гідності, бої в урядовому кварталі і оборона барикади на Груші 18 лютого 2014року. Слава воїнам Майдану!

Цікава стаття про медика-волонтера Майдану Юлія Паєвська (Julia Paevska) «Тайру», яка з початком війни пішла добровольцем на фронт, де створила свій підрозділ парамедиків «Ангели Тайри»... Юлія - одна з тих особистостей, які, безумовно, заслуговують на те, щоб про них знали. Такі люди своїм прикладом дійсно надихають при жодних обставинах не опускати рук і \"лупати сю скалу!\" - «Основне, що я хотіла донести – попри те, що в когось настало розчарування, треба, не опускаючи рук, «лупашить ту скалу», і все буде добре. Головне – робити свою справу». (с) Стаття за посиланням: https://novynarnia.com/2020/03/04/tayra/

Віталій Максимкін - майданівець, а потім - воїн-доброволець. Пройшов увесь Майдан, був на передовій 20 лютого, з весни 2014 року на війні. Історія Віталія - яскравий приклад, коли патріотизм, гідність, честь. 18 лютого, кілька днів побувши вдома, на швидкому поїзді Віталій повернувся на Майдан і ніч штурму допомагав чим міг: тягав шини до вогню, виколупував каміння. Пробував коктейлі кидати, але зрозумів, що є хлопці у яких це значно краще виходить, тож носив усе до барикад. ... «Зранку 20 лютого ми стояли біля входу в «Біллу» поруч з консерваторією.. . Ми кидали каміння, коли побачили, що беркут почав метушитися і дав задню... ...Я кинувся під міст на Інститутській, потрапив там під водомет, мене облило повністю. Вони почали стріляти, і я разом з іншими відступив назад за міст, потім схилом біля годинника поліз до Жовтневого палацу. Ми побігли вперед повз зелений паркан, а там уже на повну стріляла «чорна рота». Хлопці падали один за одним. А у мене ще такий светр червоний був, з величезними цифрами 53 на спині - справжня мішень. Він такий теплий був, я ж не думав що снайпер лупити почне…» Повна стаття за посиланням

«Якийсь майдан-перемайдан» - так одіозна суддя Царевич у своєму виступі у судових дебах згадує про Революцію Гідності...Та сама, яка незаконно кидала за ґрати майданівців взимку 2014... Сьогодні відбулося останнє судове засідання у її справі. Подробиці у пості адвоката Романа Маселка, який вже більше 6 років відчайдушно намагається добитися хоча б якогось покарання для продажних суддів, які виконуючи злочинні розпорядження, у`язнювали учасників акцій протесту на Майдані...

6 років тому 4 квітня 2014р. було викрадено і по-звірячому вбито Василя Сергієнка - Героя Небесної Сотні, лідера Самооборони у м.Корсунь-Шевченківському Черкаської області. Слідство фактично розкрило цю справу, було встановлено і заарештовано викрадачів та вбивць, але більшість із них уже вдалося вийти із СІЗО... На сайті медіапроекту Ґрати нещодавно вийшла сильна стаття про усі обставини вбивства Василя Сергієнка, намагання злити справу і уникнути покарання з боку підозрюваного замовника - екснардепа-ригоанала Геннадія Бобова. Сергієнка викрали і вбивали на очах у старенької матері... Місяць тому 2 березня 2020р. вона померла так і не дочекавшись жодної кари для вбивць свого сина. Про ті страшні події Ніна Андріївна розповідала так: - \"Мені 92 роки. Може, я щось не так скажу, тоді вибачте. Того дня Вася приїхав із товаришем із Черкас. Тільки він приїхав, тільки він вийшов на подвір’я, я почула страшний крик. Такого крику ніколи ніде не чула. Це закричав мій син. Цей крик у мене в голові кожен день. А потім я вийшла, і троє в чорному над ним схилилися й давили його. Він закричав, а вони йому розбили череп і вбили його. Більше я від нього жодного звуку не чула. А потім, видно, вони давили його. Потім узяли під руки й потягли, тягнули його бідненького, він і тапочки загубив. Через вулицю перетягнули й поклали біля машини. Машина з того боку вулиці стояла, не з нашого, а з того. Поклали його біля машини, а самі зникли. А я кричала, скільки духу було. Думала, може, і мене вб’ють. А вони мене не вбили. Навіщо вони мене залишили? Я жити не хочу, я не хочу жити… Я хочу померти, а смерті немає...\" Одразу до будинку Сергієнка приїхали десятки людей, вони до півночі прочісували усі навколишні дороги, а наступного дня в лісі знайшли вбитого майданівця...

У віці 78 років від важкої хвороби помер Микола Пасічник, один із найстарших майданівців, який постраждав від міліцейського насильства під час Революції Гідності! Так і не дочекавшись жодного покарання для своїх катів... Слідство у справі Миколи Даниловича було завершено, і всі матеріали передані до Оболонського суду Києва. Два роки там затягували початок розгляду справи, мабуть чекаючи, що потерпілий не доживе до завершення процесу... Щороку у День Соборності України пан Микола приїздив до Києва. Зробив це і 22 січня 2014, на той час йому вже було 72 роки. Приїхавши до столиці, пішов на Майдан. Коли повідомили, що на Грушевського «беркутівці» прорвали оборону революціонерів, Микола Пасічник разом з іншими майданівцями кинулись туди на допомогу. Силовики там вже били всіх підряд. Йому теж дісталося. Міліцейською палицею вдарили по голові. Микола внаслідок цього удару одразу впав і знепритомнів. Кров залила обличчя. Згодом у нього було діагностовано струс мозку. Його за руки тягли до автозака. Під час \"обшуку\" його речей дописали сім коктейлів Молотова та звинуватили в організації масових заворушень та участі в побитті бійців «Беркута». Казали, що він кидав вибухові пристрої та бив здоровенних беркутівців. Хоча у 72-річного чоловіка, який довгий час був електрозварювальником, одна рука не працювала. Його погрожували посадити на 15 років... 25 січня майданівця арештували на 2 місяці, але після великого розголосу і втручання політиків через кілька днів замінили запобіжний захід на домашній арешт...

Багато іото 18 лютого. За фото дякуємо - Юрію Чеху. Згодом був прорив наших укріплень, відступ до майдану, ніч штурму... Відео з камер спостереження наступу беркуту і боїв на барикаді біля стадіону ім.Лобановського, а також обговорення наших читачів - безпосередніх учасників тих подій в коментарях до посту: https\\://www.facebook.com/maydan18february/posts/915715905175906

У 2014-му журналіст Дмитро Синяк зробив низку репортажів з Майдану, задружився з бійцями Самооборони. Потім працював над матеріалом про навчання добровольців у Нових Петрівцях. Ця стаття – лонгітюдне дослідження довжиною в кілька років. З року в рік Дмитро стежить, як змінюються долі та світогляд майданівців. Після Майдану у березні 2014 самооборонці основним складом рушили на полігон, потім - на війну...

Дуже добре і важливе інтерв`ю з сином Героя Небесної Сотні Сергія Бондарчука Володимиром. Це відверта розповідь про страшний день 20 лютого, про відчайдушні пошуки будь-якої інформації, що допомогла б встановити обставини загибелі батька. І зрештою, про особливу історію кохання. До дівчини, яка також втратила на Майдані тата - Віктор Хомяк, одна з самих загадкових смертей на Майдані, це його укінці січня 2014 знайдуть повішаним на металевій конструкції майданівської ялинки зі слідами побоїв, катувань... https://hromadske.ua/posts/voni-shukali-pravdu-pro-zagibel-batkiv-na-majdani-a-znajshli-odne-odnogo-istoriya-volodimira-bondarchuka-ta-irini-homyak

Беркути з \"чорної\" спецроти вбивць, що розстрілювала Майдан 20 лютого, вже в повному складі на волі! Вчора передали росії останніх 5 обвинувачених. Зайве писати, що ніхто з них не був реально покараний. Окрім мертвих, звичайно. Беркута М. Симисюка застрелили наші 20 лютого на Інститутській під Жовтневим. Тут детально: https://www.facebook.com/maydan18february/posts/757191074361724/ Труп беркута Р. Горбика привезли з росії у 2018р. Його `покарали`, коли він поїхав воювати за інтереси путіна в Сирії. Тут детально: https://www.facebook.com/maydan18february/posts/2125696620844489?__tn__=-R Всі морди з підписами можна переглянути нижче в нашому пості. Нічого не варта країна, де за вбивство її Героїв НІХТО НЕ ПОКАРАНИЙ!

Про злочинця Ковальова, який допоміг беркутам-вбивцям з `чорної роти` втекти з України, допомагав топити зброю, якою вбивали майданівців, а замість в`язниці сидітиме у Верховній раді!

Важлива стаття із детальним розшифруванням найголовніших аспектів допиту у суді екс-керівника спецпідрозділу \"Омега\" А.Стрельченка. https://ukr.lb.ua/society/2019/04/28/425707_todi_tse_spriymalosya_tak_nibi_diti.html

Майдан 18-20 лютого 2014 – ЗЛОЧИН і КАРА. ЗЛОЧИН: Безпосередньо під час боїв на Майдані 18-20 лютого 2014 загинуло 78 майданівців, ще близько півтора десятка загинули пізніше чи померли від отриманих поранень. Точна загальна кількість вбитих під час Революції гідності досі невідома. Загалом поранено близько 800 людей, з них 150 важких. КАРА: Станом на сьогодні, реально покарані за злочини проти Майдану (сидять у в'язниці) лише громадянин Азербайджану “тітушка” Азіз Тагіров і “тітушковод” Юрій Крисін. ВСЕ. А. Тагіров відбуває 4 роки за напад на Автомайдан на Петрівці, викрадення і катування людини. Ю. Крисіна посадили на 5 років (лише завдяки великому тиску громадськості) за напад і співучасть у вбивстві В. Веремія. Ще декілька “тітушок” відбули певні терміни в сізо і вийшли на волю чи продовжують там сидіти, очікуючи на вирок. За розстріл 20 лютого сидять в сізо на час суду вбивці з “чорної спецроти” беркуту - П. Аброськін, С. Зінченко, А. Маринченко, С. Тамтура та екс-заступник командира київського беркуту О. Янішевський. За вбивство Олександра Храпаченка в сізо сидить снайпер “Омеги” Д. Хміль. За організацію “зачистки” Майдану в сізо знаходиться екс-начальник СБУ м. Києва та області генерал О. Щеголєв. Також в сізо знаходиться командир роти харківського беркуту В. Шаповалов, звинувачений у вбивствах майданівців 18 лютого. Ось і все РЕАЛЬНЕ покарання винних у злочинах проти майданівців за ці 5 років. (с)

35 сотня Волинська Сiч... останнi хвилини життя Сашка Храпаченка, спогади побратима Волoдимира Пастушка ("Пiснi")... "Сашко, який лежав на боку, побачивши мене вигукнув "Пiсня, Пiсня заляж негеройствуй...!!! це були останнi його слова..."(с)

Кривава ціна свободи, тяжке відео після розстрілів. 20.02.2014. Ніч. Вічна пам'ять і слава Героям Майдану! (відео від Max Popov)

19-20 лютого. Михайлiвський Золотоверхий Собор, фото священика Івана Сидора. Дуже сильнi кадри... першi загиблi, яких приносили просто до Храму. Духовний прихисток майданiвцiв...