У віці 78 років від важкої хвороби помер Микола Пасічник, один із найстарших майданівців, який постраждав від міліцейського насильства під час Революції Гідності! Так і не дочекавшись жодного покарання для своїх катів... Слідство у справі Миколи Даниловича було завершено, і всі матеріали передані до Оболонського суду Києва. Два роки там затягували початок розгляду справи, мабуть чекаючи, що потерпілий не доживе до завершення процесу... Щороку у День Соборності України пан Микола приїздив до Києва. Зробив це і 22 січня 2014, на той час йому вже було 72 роки. Приїхавши до столиці, пішов на Майдан. Коли повідомили, що на Грушевського «беркутівці» прорвали оборону революціонерів, Микола Пасічник разом з іншими майданівцями кинулись туди на допомогу. Силовики там вже били всіх підряд. Йому теж дісталося. Міліцейською палицею вдарили по голові. Микола внаслідок цього удару одразу впав і знепритомнів. Кров залила обличчя. Згодом у нього було діагностовано струс мозку. Його за руки тягли до автозака. Під час \"обшуку\" його речей дописали сім коктейлів Молотова та звинуватили в організації масових заворушень та участі в побитті бійців «Беркута». Казали, що він кидав вибухові пристрої та бив здоровенних беркутівців. Хоча у 72-річного чоловіка, який довгий час був електрозварювальником, одна рука не працювала. Його погрожували посадити на 15 років... 25 січня майданівця арештували на 2 місяці, але після великого розголосу і втручання політиків через кілька днів замінили запобіжний захід на домашній арешт...

Нічого не варта країна, де за вбивство її Героїв НІХТО НЕ ПОКАРАНИЙ! Як відпускали вбивць і зливали розслідування справ Майдану. Хроніка 2014-2019рр

Майдан 18-20 лютого 2014 – ЗЛОЧИН і КАРА. ЗЛОЧИН: Безпосередньо під час боїв на Майдані 18-20 лютого 2014 загинуло 78 майданівців, ще близько півтора десятка загинули пізніше чи померли від отриманих поранень. Точна загальна кількість вбитих під час Революції гідності досі невідома. Загалом поранено близько 800 людей, з них 150 важких. КАРА: Станом на сьогодні, реально покарані за злочини проти Майдану (сидять у в'язниці) лише громадянин Азербайджану “тітушка” Азіз Тагіров і “тітушковод” Юрій Крисін. ВСЕ. А. Тагіров відбуває 4 роки за напад на Автомайдан на Петрівці, викрадення і катування людини. Ю. Крисіна посадили на 5 років (лише завдяки великому тиску громадськості) за напад і співучасть у вбивстві В. Веремія. Ще декілька “тітушок” відбули певні терміни в сізо і вийшли на волю чи продовжують там сидіти, очікуючи на вирок. За розстріл 20 лютого сидять в сізо на час суду вбивці з “чорної спецроти” беркуту - П. Аброськін, С. Зінченко, А. Маринченко, С. Тамтура та екс-заступник командира київського беркуту О. Янішевський. За вбивство Олександра Храпаченка в сізо сидить снайпер “Омеги” Д. Хміль. За організацію “зачистки” Майдану в сізо знаходиться екс-начальник СБУ м. Києва та області генерал О. Щеголєв. Також в сізо знаходиться командир роти харківського беркуту В. Шаповалов, звинувачений у вбивствах майданівців 18 лютого. Ось і все РЕАЛЬНЕ покарання винних у злочинах проти майданівців за ці 5 років. (с)

"Чорний четвер" на Майдані. Фото Jakub Szymczuk Історія і фото безпосереднього свідка подій 20 лютого на Майдані - фотографа польського видання "Go?? Niedzielny" Якуба Шимчака. Якуб був на Майдані двічі - вперше 11 - 17 лютого. Вдруге він приїхав до Києва на наступний день після початку заворушень - 19 лютого. 20 лютого, в «чорний четвер», він провів на Інститутській, роблячи фоторепортаж з передової.

Історія Катерини Кобко, 18 лютого, пекло на верхніх барикадах. "...Меня тоже попробовали вытащить, однако нога под телами людей сильно завернулась, и, осознавая это, я кричала, чтобы снимали сначала верхних. Кричала, пока вдруг не заметила, лежа на земле спиной, глазами вверх, что вытягивать перестали. Начали добивать дубинками. Били по головам, хребтам и рукам, куда дотягивались. Я лежала в самом низу, подтягивалась на руках, плюхалась обратно в грязь спиной, крутила головой, силясь понять, что происходит. "

Іван Гранаткін, медик-волонтер, відомий за фото, де його бинтує беркутівець у формі медика. "Я розумів що мене зараз заберуть в автозак, та спробував знайти когось щоб щось пояснити... але вони всі від мене шарахались, так і вийшов звідти, досі вважаю це дивом. Медик той з Львівського беркута. Не знаю як до цього відноситись - спочатку тебе та дружину намагаються вбити, потім б'ють, а потім надають допомогу перев'язуючи бинтом... Людей біля метро тоді бив Дніпропетровський беркут та ще хтось, Львів потім підійшов (але Львів "проявив" себе в Маріїнському). Взагалі нормальних там не було, просто Західних деякий час тримали під ВР як "неблагонадійних", та потім всі себе проявили..." (с)

"Я думав, який там, нахрен, снайпер… До мене не зразу дійшло, наскільки це страшно", - спогади Героя Майдану Андрія Острожного.

Історія лучника Майдану, Ореста Каракевича.