Після кривавої ночі з 18 на 19 лютого на Майдані у Києві, активісти м. Хмельницький рушили до СБУ, аби не допустити відправки спецпризначенців \"Альфа\" на київський Майдан. При спробі блокування і проникнення усередину будівлі СБУ, по безбройним людям без попередження було відкрито вогонь. ...серед протестувальників були 71-річна Людмила Шеремет та молодий 21-річний активний учасник Хмельницького Майдану, Дмитро Пагор. Обидва невздовзі помруть після вистрілу в голову, десяток людей буде поранено...

!!! 10 років після вбивста активістів на Майдані: вироки над беркутами \"чорної роти\".

Пам`яті Віталія Дереха... Воїна, майданівця, журналіста, рятувальника, пластуна, екстремала і справжнього відчайдухи. Був Майдан – його перша війна, коли довелося під кулями виносити поранених і вбитих. Згодом – досвід війни з московитами у 2014-2015 рр. у складі батальйону «Айдар», робота рятувальником у цивільному житті і зрештою, після початку повномасштабного вторгнення – Велика війна за Україну. Читайте велику статтю про Віталія. Про те, чим він жив, захоплювався, про подвиги, які здійсняв на Майдані та Війні. Вічна пам`ять і шана Герою України!

Пам`яті Павла Каленіченка. Він дивом вижив на Майдані, де він ввечері 18 лютого отримав тяжке вогнепальне поранення. Після Майдану – Ініціативна група постраждалих/поранених на Майдані, одним із активних засновників якої був Павло. Допомагав створювати Центр для учасників АТО та їхніх сімей «Бандерівський Схрон». Прийшов служити з перших днів повномасштабного вторгнення. ССО, згодом – розвідувальний батальйон. Смерть знайшла його на Сумщині, де він загинув у п`ятницю, 23 червня 2023 року, потрапиши у засідку ДРГ...

Друзі, допоможіть ідентифікувати поранених 18 лютого 2014 року майданівців на фото! Це важливо! #Мирна хода

Ще один майданівець загинув на фронті: Віталій Коровяківський Lucky... Під час Майдану він був медиком-волонтером у складі команди MotoHelp, надавав допомогу пораненим під час найгарячіших подій... У 2014 добровольцем пішов на фронт, потрапив у полон в серпні 2014 року біля Старобешево, під час подій під Іловайськом, де його утримували в будівлі СБУ у Донецьку. З 24 лютого 2022 року - знову на війні... Загинув, боронячи Україну...

«Перемогли в Києві – переможемо й у Криму» (с). 9 років тому рівненчани Валерій Ващук та Іван Бондарець, бійці 40-ї сотні Самооборони Майдану, поїхали підтримати проукраїнські протести в Криму, де вже фактично відбувалась окупація півострова військами російської федерації (\\\"зеленими человічками\\\") і на всю працювали російські спецслужби. З 7 березня 2014 і до сих пір про них нічого не відомо...

!!! Хто вбивав майданівців 20 лютого 2014 на Інститутській? На жаль, навіть сьогодні, через 9 років після масових вбивств на Майдані, ми бачимо, як у медіа і суспільстві постійно повторюється наратив про те, що протестувальників на Інститутській розстрілювали снайпери. Дане твердження є недостовірним, більше того - небезпечним і шкідливим. Детальний матеріал про те, хто обвинувачується у вбивстві 48 Героїв Небесної Сотні 20 лютого 2014.

19 червня на фронті на Ізюмському напрямку загинув Олег Куцин «Кум» - командир батальйону «Карпатська Січ». Був учасником Революції Гідності, 20 лютого був на передовій Інститутської, виносив поранених і загиблих, зокрема тяжко пораненого Олега Сухінського, який був тяжко поранений біля Жовтневого палацу. Після Майдану пішов добровольцем на фронт, де з його ініціативи постала добровольча штурмова рота «Карпатська Січ». «Ми готуємося до війни. Бо розуміємо, що Україна не здобута. Попереду великий удар з Росією нас чекає. І до цього удару треба готуватися.... Вони готують цю війну. Вони чекають цієї війни. І ми повинні бути готові.» - говорив Олег Куцин під час маршу Захисників 14 жовтня 2021 року, передчуваючи і розуміючи невідворотність великої війни...

9 червня 2022 на під Ізюмом загинув Роман Ратушний. Роман воював розвідником у складі 93 омбр «Холодний Яр». Під час Майдану Ромі було 16 років... «Як це може бути? Вони били всіх. Дівчат теж. Просто так. Вони всіх зігнали. Я спав. Мене потягли до стели. Ми стали спиною до стели, зчепившись руками. Дівчат за спини всередину. Але беркут повалив з усіх боків. Прорвали стрій, скинули всіх, оточили, гнали, били так, що навіть ВВшники – ті, яких ми поїли чаєм – пропускали людей крізь свій стрій і прикривали щитами... Затримали дофіга людей. Я втік... Тепер мені треба знайти своїх», - розповідав тоді Рома адвокату та другу Євгенія Закревська, стоячи біля тільки що оточеного Майдану.

На Київщині росіяни вбили документаліста і фотографа Макса Левіна. Брав активну участь у Майдані, документуючи найважливіші події зими 2013-2014 років. Максим був одним із тих, кому вдалося вибратися живим із Іловайського котла... ...13 березня 2022 разом з товаришем вони вирушили документувати наслідки російської агресії. Знімали з допомогою дрона. Вони залишили машину та пішли в бік села Мощун. З того часу зв`язок із обома чоловіками зник. Пізніше стало відомо, що в цьому районі розпочались інтенсивні бойові дії. Місцезнаходження та доля Олексія Чернишова наразі не встановлена..

СМЕРТЬ ПОЕТА. ГОЛОС УКРАЇНСЬКОГО ДОНБАСУ - ІВАН ПАНТЕЛЄЄВ. Талановитий поет і рок-музикант з Краматорська, лідер групи «Небо мінуса» - унікальна і досі неоцінена постать в історії української рок-музики. 20 лютого 2014р. Іван на псевдо «Креман» загинув на Інститутській, рятуючи поранених побратимів. Він витягував перших вбитих того дня – Богдана Вайду з Львівщини, згодом виносив Богдана Сольчаника, смертельно пораненого Владислава Зубенка... Сам Іван отримав декілька вогнепальних поранень і загинув на тротуарі по правому боці Інституської, де було вбито найбільше людей. Хлопці ховалися за деревами і щитами, намагалися винести з-під обстрілу поранених і самі ставали цілями для беркутівських куль. На останньому прижиттєвому фото Іван присів зі щитом біля Володимира Гончаровського, якому незадовго до цього куля влучила у хребет. Саме його разом з Іван Раповий хотів винести «Креман». Через декілька секунд Іван Пантелєєв був смертельно поранений на цьому ж місці...

Велика стаття про Марка Паславського - американця, який народився і виріс у Нью-Йорку в родині українських емігрантів, у дорослому віці повернувся на батьківщину своїх предків, майданівця і воїна. ... Ще 5 років тому нам вдалося опізнати його на фото з Інститутської 20 лютого. Маркіян з шиною, коктейлем і палицею у руках прямував до верхньої барикади аби зайняти оборону на передовій лінії протистояння. ... Його життя обірвалося влітку 2014 року в Іловайську. «Я пам`ятаю, як він сидів на колінах, качався, тримаючись за груди й казав, що йому дуже боляче», – згадував побратим Ігор Чайківський... Стаття за посиланням.

Вражаючі спогади Дарії Корчак - політув`язненої радянських таборів про своє життя і про сина - Героя Небесної Сотні Андрія Корчака. ... «Коли почалася Революція Гідності брати Корчаки неодноразово їздили до Києва, передусім Андрій, був десятником Стрийської третьої сотні. 18 лютого 2014року разом з іншими майданівцями вирушив у «мирну ходу» до Верховної Ради. Після початку запеклих сутичок у Маріїнському парку, беркут відтіснив і розділив групу майданівців, до якої входив Андрій Корчак... Під час тимчасового «перемир`я», протягом двох годин Андрій з товаришами будує і укріплює барикади. Але їх не вистачало для серйозного захисту. Не було чим оборонятися, майданівці не мали навіть щитів - усе пішло на барикади. Сили були зовсім нерівні. Зі Стрийської сотні на той час там залишилось лише 24 людини. Беркутівці почали атакувати саме там, де було найменше оборонців. ... Під час цієї атаки Андрія Корчака сильно побили, просто під ногами вибухнула граната. Він отримав тяжку черепно-мозкову травму. Змоги надати невідкладну медичну допомогу не було - у той час усі карети швидкої були переповнені пораненими. До лікарні постраждалого Андрія привіз небайдужий чоловік на власному авто, але, на жаль, вже було запізно... Читайте повну історію за посиланням.

6 років тому 4 квітня 2014р. було викрадено і по-звірячому вбито Василя Сергієнка - Героя Небесної Сотні, лідера Самооборони у м.Корсунь-Шевченківському Черкаської області. Слідство фактично розкрило цю справу, було встановлено і заарештовано викрадачів та вбивць, але більшість із них уже вдалося вийти із СІЗО... На сайті медіапроекту Ґрати нещодавно вийшла сильна стаття про усі обставини вбивства Василя Сергієнка, намагання злити справу і уникнути покарання з боку підозрюваного замовника - екснардепа-ригоанала Геннадія Бобова. Сергієнка викрали і вбивали на очах у старенької матері... Місяць тому 2 березня 2020р. вона померла так і не дочекавшись жодної кари для вбивць свого сина. Про ті страшні події Ніна Андріївна розповідала так: - \"Мені 92 роки. Може, я щось не так скажу, тоді вибачте. Того дня Вася приїхав із товаришем із Черкас. Тільки він приїхав, тільки він вийшов на подвір’я, я почула страшний крик. Такого крику ніколи ніде не чула. Це закричав мій син. Цей крик у мене в голові кожен день. А потім я вийшла, і троє в чорному над ним схилилися й давили його. Він закричав, а вони йому розбили череп і вбили його. Більше я від нього жодного звуку не чула. А потім, видно, вони давили його. Потім узяли під руки й потягли, тягнули його бідненького, він і тапочки загубив. Через вулицю перетягнули й поклали біля машини. Машина з того боку вулиці стояла, не з нашого, а з того. Поклали його біля машини, а самі зникли. А я кричала, скільки духу було. Думала, може, і мене вб’ють. А вони мене не вбили. Навіщо вони мене залишили? Я жити не хочу, я не хочу жити… Я хочу померти, а смерті немає...\" Одразу до будинку Сергієнка приїхали десятки людей, вони до півночі прочісували усі навколишні дороги, а наступного дня в лісі знайшли вбитого майданівця...

У віці 78 років від важкої хвороби помер Микола Пасічник, один із найстарших майданівців, який постраждав від міліцейського насильства під час Революції Гідності! Так і не дочекавшись жодного покарання для своїх катів... Слідство у справі Миколи Даниловича було завершено, і всі матеріали передані до Оболонського суду Києва. Два роки там затягували початок розгляду справи, мабуть чекаючи, що потерпілий не доживе до завершення процесу... Щороку у День Соборності України пан Микола приїздив до Києва. Зробив це і 22 січня 2014, на той час йому вже було 72 роки. Приїхавши до столиці, пішов на Майдан. Коли повідомили, що на Грушевського «беркутівці» прорвали оборону революціонерів, Микола Пасічник разом з іншими майданівцями кинулись туди на допомогу. Силовики там вже били всіх підряд. Йому теж дісталося. Міліцейською палицею вдарили по голові. Микола внаслідок цього удару одразу впав і знепритомнів. Кров залила обличчя. Згодом у нього було діагностовано струс мозку. Його за руки тягли до автозака. Під час \"обшуку\" його речей дописали сім коктейлів Молотова та звинуватили в організації масових заворушень та участі в побитті бійців «Беркута». Казали, що він кидав вибухові пристрої та бив здоровенних беркутівців. Хоча у 72-річного чоловіка, який довгий час був електрозварювальником, одна рука не працювала. Його погрожували посадити на 15 років... 25 січня майданівця арештували на 2 місяці, але після великого розголосу і втручання політиків через кілька днів замінили запобіжний захід на домашній арешт...