Голос Українського Донбасу - Герой Небесної Сотні Іван Пантелєєв: "Донбасс одумайся." Пророчі слова, написані вісім років назад...
Лёд затрещал на водах Днепра,
Что происходит, что за беда,
А то, что Донбасс сходит с ума,
Хотят Украину делить пополам.
Донбасс вдруг решил от нее отделиться,
Стать сам по себе со своею столицей,
А то еще хуже к России присоединиться,
Черт знает что, на востоке творится.
Какие-то твари ведут пропаганду,
Что все кто на правом берегу - эта банда,
И травят народ они друг на друга,
Народ же обычный им верит падлюкам,
Что вот, мол, бандеры, быдло вонючее,
Придут сюда, и вас всех замочат.
И это меня всего больше тревожит,
Не верьте ради Христа этим рожам.
Донбасс одумайся у нас одна страна,
Донбасс одумайся у нас одна весна,
Донбасс одумайся ведь мы братья все,
В своей Украине, на своей земле... | ||
Ильдар Дадин: "...когда беркутовцы погнали нас в третий раз и в какой-то момент настигли последних, то та часть, которую догнали начала драться и кто-то другие из наших отступавших тоже остановились и также схлестнулись с беркутовцами. И в этот момент как мне показалось кто-то из афганцев крикнул: "Куда вы бежите? Остановитесь! Смотрите - беркутовцы дрогнули!" ...если бы у нас была хоть какая-то более менее настоящая дисциплина, а не полная расхлябанность при более показушных тренировках, то так как нас на этом направлении поначалу было раза в три больше противостоявших нам беркутовцев, то несмотря на всю их подготовку и экипировку, я уверен, что мы смяли бы их подчистую" (с) | Добра фотогалерея з 18-20 лютого у хорошій якості.
Коментар до заголовного фото від Тарас Гаталяк: "Справа на фотографії Андрій Юрга, мій друг із Львова. Ми разом із ним вивозили тіла загиблих у Михайлівський собор, а звідти у морг. Андрій надзвичайно багато допоміг на Майдані, надавав автобуси та організовував квартири. На жаль, Андрія вже не має серед нас. Він загинув в зоні дій терористичних організацій ДНР ЛНР, в Пісках. Дуже важко дивитись ці фотографії"... | |
Пронизлива розповідь медика-волонтера Всеволода Стеблюка про 20 лютого...
- "З світанком ми встали в новій країні. ЦЕ був початок. Це була надія! Ми казали: ось вона плата за незалежність. Але ціна поки що зростає. Але якщо після 10 грудня я зрозумів: нас не злякати, після 19 січня - нас не зупинити, то після 20 лютого я зрозумів: Ми не пробачимо! НІколи! НІкому! НІкому з тих хто бвивав нас на Майдані. Нікому, хто вбиває нас, вбиває наше майбутнє, нищить нашу націю у цій "гібридній війні"! Нікому, хто нас зраджує! | ||
На фото у цьому альбомі Микола Василечко багато постраждалих 18-20 лютого людей. Прохання допомогти опізнати тих, про долю кого ще невідомо. Не забуваймо того, через що ми пройшли. Про нелюдську жорстокість, на яку виявились здатними так звані "правоохоронці", і за яку ще ЖОДЕН не покараний. І не пробачаймо... Непокаране зло зростає і обов'язково повертається. | ||
Поле бою - Майдан. 19-20 лютого. (Фото Sessini Jеrоme)
Фото французького фотографа з Майдану за 19 і 20 лютого. Деякі фото Жерома вже публікувались на нашій сторінці, декого вдалося опізнати. Велике прохання, якщо впізнаєте когось із людей на фото пишіть, будь-ласка, в коментах. Це дуже важливо як для родичів вбитих, поранених і їх рятівників, побратимів і просто небайдужих. | "Расстрел Небесной Сотни. Версия "Цензор.нет".
Когда какие-то выводы сделает следствие - неизвестно. На основании данных источников "Цензор.НЕТ" сделаю свое личное заключение: большинство убийств 20 февраля совершила группа спецназовцев "черной роты" киевского "Бекрута" под командованием командира роты Дмитрия Садовника. Это была особая рота - со специальной антитеррористической подготовкой, которая выполняла прямые команды начальника "Беркута" Киева Кусюка... | Серед безлічі поранених 20 лютого на Майдані був і медик-волонтер Roman Kotliarevskyi. Обов'язково прочитайте статтю про цю ЛЮДИНУ. 18 лютого в бригаді парамедиків Червоного Хреста Роман цілий день надавав допомогу під час зіткнень в урядовому кварталі. 20 лютого виносив поранених з-під обстрілу. Романа поранили на Інститутській навпроти готелю Україна, вбивця цинічно і прицільно вистрілив у людину в уніформі Червоного Хреста... |
Історія "штурмової" Бойківської 29 сотні Майдану у спогадах декількох її вояків.
Саша, 20 років, м.Турка: "… Зараз дівчата чого найбільше хочуть – машину, гроші. Але тут, у Києві, на вулиці Грушевського, я побачив дівчат, котрі носили нам грілки, чай, бутерброди… Коли їм кулі летіли під ноги – вони сміялися, вони просто сміялися." | ||