!!! Детальна та важлива стаття про те, як знищували і знайшли зброю, з якої вбивали майданівців 20 лютого, а також про те, як втікали з України вбивці Небесної Сотні - члени «чорної спецроти» Беркуту. !!! Ще у 2016 році троє учасників об’єднання ветеранів війни в Афганістані «Ніхто крім нас» дали свідчення, як вони допомагали вивозити беркутівців з Києва і топити порізану на шматки зброю. Нещодавно їхні свідчення нарешті були заслухані у суді. У суді свідки розповіли, що організація «Ніхто крім нас» мала офіси у Київському зональному науково-дослідному інституті експериментального проектування. Учасники об`єднання воїнів-«афганців» були працівниками інституту: Бован та Шикунов — технічними директорами, а Сердюк — виконавчим директором. Саме на територію інституту на Лівому березі за адресою проспект Возз`єднання, 15/17 перевезли «беркутівців» з їхньої бази у Києві пізно ввечері 23 лютого 2014 року. Звідси наступного дня їх відправили з Києва на таксі.З території інституту їх вивозили наступного дня, 24 лютого, з 8-9 вечора і до ночі. Оскільки людей не можна було вивезти через блокпости на мікроавтобусах, їм викликали таксі. Виїжджали по 2-3 людини. Сердюк шукав номери в інтернеті, а Яковенко домовлявся з водіями. Машини викликали до лабораторного корпусу інституту. Коли машина приїжджала, Яковенко дзвонив «хлопцям», і вони йшли до таксі близько 800 метрів. Сергій узгоджував з таксистами маршрут. Кінцевим пунктом був Крим...

Допоможіть опізнати пораненого майданівця!

Про затримання майданівця Дмитра Липового у справі вбивства беркутів на Майдані! Липовий під час свого допиту у прокуратурі ще у 2018 році підтвердив, що 20 лютого він передав свій карабін «Сайга» майданівцям, які перебували тоді у консерваторії. Зокрема, він назвав прізвища Зіновія Парасюка та Івана Бубенчика і дав свідчення, що бачив, як вони стріляли по беркутах з балкону консерваторії...

20 лютого на Інститутській львів`янин Ігор Заставний отримав тяжке поранення лівої ноги кулею калібру 7.62мм, якими беркути «чорної спецроти» розстрілювали майданівців того дня. Ногу довелося ампутувати нижче коліна. Кулю – головний речовий доказ у справі, до слова, загубили ще в 2014-му під час слідства…

З перших днів Революції гідності Максим Гошовський,який потім порве свій російський паспорт,був учасником Євромайдану в Дніпрі. Згодом неодноразово приїжджав до Києва, приймав участь у боях на Груші, а 20 лютого виносив поранених і вбитих з Інститутської, прикриваючи своїм щитом медиків-волонтерів Майдану. Цікаве інтерв`ю з Максимом про Революцію Гідності, непростий шлях отримання українського громадянства, і про те, якою була б Україна, якби не Майдан...

«Два беркутівці били мітингувальника по обличчю дубинками. Я вже не бачив на його обличчі ні очей, ні носа. Все було розбите. З іншого боку беркутівець стрибнув обома ногами на голову лежачому хлопцю» - свідчив у суді про події 18 лютого 2014 року в Кріпосному провулку майданівець Михайло Малець. Після тих подій Михайло отримав інвалідність на все життя... Свідчення постраждалий надав під час судового процесу щодо Владислава Лукаша - керівника полку харківських беркутів, які стріляли, били, та й убивали учасників мирного протесту 1 грудня 2013 року та 18 лютого 2014 року... Стаття за посиланням...

Детально про розстріл на Інститутській 20-го лютого. Про слідство. Суди. Встановлені факти. І фейки від Євгенія Закревська! - Були протестувальники. І були силовики. Було протистояння між ними. Причому «протистоянням» можна було назвати події від ночі і до 9:15, Далі це був просто розстріл. Бійня. – Ми говоримо про 20 лютого 2014 року. Немає реальних даних, що була якась `третя сила`. Ніщо про це в дійсності не свідчить. Всі сумніви і зачіпки, які могли вести до цього висновку, ми перевіряли дуже прискіпливо (це була моя базова версія подій). І ніщо не підтвердилось. Із силовиків, які стріляли летальною зброєю, – це за хронологією: - севастопольський «Беркут» (у них камуфляж із зеленим скотчем) під час відходу від Майдану до готелю «Україна» – перші троє вбитих майданівців, поранені; - спецрота київського «Беркута» (чорна форма, жовтий скотч, напис «Беркут») – близько 45 вбитих, 80 поранених (починаючи з майданчика перед Жовтневим палацом, вгору по Інститутській, сніжна барикада, бетонна барикада); - «Омега» (чорна форма) – інкримінується два вбивства і поранення – з лінії бетонної барикади і, можливо, будівлі на цьому ж рівні. ...Історія про «третю силу», про «невідомих снайперів», які нібито сиділи в готелі й стріляли в обидва боки – це втеча від реальності і спонтанно народжений із реальної небезпеки міф. З іншого – свідоме викривлення фактів і ворожа пропаганда... І ми маємо розуміти, що все це про «одних і тих самих «снайперів», яких там не було... Велике інтерв`ю з Євгенією Закревською за посиланням.

Нiч 18-19 лютого. Люди. (автор фото Olena Tymchenko)

Вражаючі свідчення майданівця Євгена Аврамчука, який був тричі поранений у ніч на 19 лютого 2014 року під час штурму Майдану. Разом з побратимами він знаходився на передньому краю оборони - поблизу фонтану-пам`ятника засновникам Києва. Навіть після того, як біля його ноги розірвалася світлошумова граната, поранений Євген до останнього залишався на барикадах. Відступив лише отримавши поранення голови та обличчя...

Найповніший на сьогодні матеріал Юлії Сливінської про злочини проти Майдану вчинені 18 лютого 2014р. ...«Суди по Майдану. Хто відповів за злочини, скоєні в центрі Києва 18 лютого 2014? Близько тисячі потерпілих, менше тридцяти підсудних і всього три вироки у справах про злочини, вчинені «Беркутом», тітушками, керівниками силових відомств, слідчими, прокурорами та суддями 18 лютого 2014 року. Це - і розгін Мирної ходи вдень, і штурм Майдану, і незаконна АТО вночі. Це напади тітушок. Це незаконні затримання, підозри, судові рішення. Частина судових процесів тягнеться ще з 2015 року»...

Велике і важливе інтерв’ю від адвоката родин Героїв Небесної Сотні Євгенія Закревська. У ньому є кілька дуже важливих моментів: - Впродовж останнього року справи щодо злочинів, вчинених 18 лютого 2014 року, НЕ РОЗСЛІДУВАЛИСЯ взагалі! Не було проведено жодних слідчих дій! ... Щодо подій 18 лютого немає жодної підозри. Ні по побиттях активістів тітушками у Маріїнському парку, ні по декількох убивствах, хоч є відео. Там дуже багато матеріалу, який потрібно опрацьовувати, розслідувати. Там було багато напрацьовано по епізоду тисняви, коли задавили на смерть двоє людей, коли була ця атака «Беркута», яка сунула по Інститутській вниз до Майдану, на рівні барикади на метро «Хрещатик». Правоохоронці втисли людей у маленький прохід в барикаді, і міліціонери забивали їх палками – по головах. Тоді двоє людей там загинуло і багато постраждало. Цей епізод, по якому потерпілими зібрано дуже багато інформації, не просунувся. Жодної слідчої дії за весь цей період.» ... ! Значна частина беркутівців, які підозрюються у злочинах проти майданівців надалі продовжують працювати у МВС, відмовляються давати будь-які свідчення, і система на чолі з Аваковим їх покриває... Стаття за посиланням.

Бої на Груші на вражаючих світлинах словацького фотографа і режисера-документаліста Tomas Rafa. Дякуємо всім, хто мав сміливість і відвагу стати до бою!

Цікаве інтерв`ю Радіо Свобода з колишнім начальником управління спецрозслідувань ГПУ Сергієм Горбатюком. ... «Ані той президент, ані цей президент (Петро Порошенко і Володимир Зеленський) нічого не роблять, щоб дійсно було організоване належне розслідування.» ... «I у Порошенка, і у Зеленського біда – вони хочуть контролювати правоохоронні органи і судову систему, маючи на них вплив. У тому числі незаконний. І оце вирішує все. Чому? Тому що розслідування «майданівських» справ – це в першу чергу притягнення до відповідальності правоохоронців. Якщо б винні правоохоронці отримали реальні вироки за виконання незаконних наказів, то їхні колеги-наступники вже не стали б виконували незаконні накази...»

Саморобні бронежилети на Майдані. Після того, як беркути жорстоко побили учасників протестів, майданівці починають використовувати, а також власноручно виготовляти різноманітні засоби самозахисту. Особливо гостро це питання постало після початку протистояння і боїв на вул.Грушевського. На Майдані можна було побачити людей у мотоциклетних і лижних шоломах, військових касках, активно застосовувалися лайф-хаки, як-то обмотати торс і кінцівки грубими глянцевими журналами, які пом’якшували удари міліцейських кийків. На ноги одягали щитки і наколінники, як спортивні чи трофейні – здобуті у боях з ввшниками чи беркутівцями, так і саморобні. Можна було навіть побачити оригіналів, одягнутих у елементи середньовічних лицарських обладунків...

Олег Бончинський - активний учасник Революції Гідності і воїн-доброволець.  ... На Майдан Олег приїхав вперше під час протистояння на Груші, був там кілька днів. Знову повернувся після 18 лютого: «Весь вечір і ніч 19 лютого я провів на тій барикаді. Коли там побачили, як я далеко кидаю бруківку, попросили: лишайся тут, бо ніхто не докидує туди, куди потрібно...В якийсь момент, коли кидав черговий коктейль, я занадто близько підійшов до щита і вдарився об його край, глибоко розірвав тканини пальця правої руки... Було страшно, але коли влився в ту компанію, дуже скоро страх щез. У мене навіть з`явився навідник. До нас приєднався хлопець - він всівся на самий вершечок барикади і казав мені, куди цілити. Коли він спустився згори, ми відійшли погрітися, щось говорили. І прямісінько нам під ноги - а ми були на кромці басейну фонтану – впала шумова граната. Вона крутилася між нами. Я встиг відвернутися, а він – ні. Коли я глянув на нього, у нього з вух ішла кров. Сильно контузило. Він кудись пішов, і більше я про нього нічого не знаю… » ... Ранок 20 лютого: «...вирішив підніматися тепер по сходах до Жовтневого палацу. Коли забіг за колону будівлі, чув як по ній влучають кулі. Коли я вибіг з-за неї, переді мною пробіг чоловік - і в нього поцілили. Мені здається, якби не він, та куля залетіла б мені прямісінько в груди. А йому потрапила в бік і з протилежного вийшла. Люди занесли його в Жовтневий, ніхто не знав, що робити. Тоді я просто взяв і рукою закрив ту діру, з якої булькала кров...» Тоді ж, віднісши пораненого до медиків, Олег знову повернувся на Інститутську... ... «Треба було показувати, що ми є, що ми сила, що ми не злякалися. Та й тим, хто там залишався, потрібна була допомога. Я добіг до входу в палац, там зустрів своїх, ходорівських. Вони дали мені сигарету. Я закурив і… впав. Мене також віднесли в КМДА»... Повна стаття за посиланням.

На вістрі атаки. Герой Інститутської - Василь Галамай. Василь – активний учасник Революції Гідності, тяжко поранений 20 лютого 2014 року на вул.Інститутській. Тоді він із мегафоном у руках вів за собою побратимів, щоб винести з-під обстрілу поранених. Сьогодні Василь знову на передовій - як парамедик добровольчого батальйону «Госпітальєри»... ...Ввечері 18 лютого 2014 року після новин про криваві бої в Києві під час «мирної ходи» до Верховної Ради знову вирушив до столиці. До Києва разом із іншими чоловіками дісталися над ранок 19-го: «Картина, яку ми побачили, була дуже гнітючою. Територія майдану надзвичайно звузилася, люди на барикадах були виснажені і мокрі, з покритими сажею обличчями. Вже перед самим майданом ми приєдналися до колони активістів, які щойно під’їхали, переважно це були хлопці із Західної України. Оборонці майдану зустрічали нас із великим піднесенням, питали звідки ми. Казали, що дуже нас чекали. Ми одразу пішли на барикади міняти втомлених людей. Палали профспілки...» Повна стаття за посиланням