Іван Філіпович: "Люди мали те, що кожен сам собі знайшов. Проти снайперів нічого не допомагає — ні каски, ні бронежилети. Я мав каску і металічний щит. І ховався за деревом. Одна куля зрикошетила — потрапила у голову і застрягла під шкірою. Друга потрапила під око і вийшла через шию. Стріляли зверху. Я зараз не пам’ятаю чітко той момент, коли мене підстрелили." | ||
Дякуючи такому оголошенню, розміщеному на одній з бетонних плит на Майдані: «Прошу відгукнутися тих, хто лежав на барикаді під завалом людських тіл і вижив на вулиці Інститутській, біля метро «Хрещатик», 18 лютого. Я один із вас» волинянин Іван Войчук ( на фото у центрі) розшукав киян Олега Матютенка (ліворуч) та Валерія Григоренка, з якими опинився у звалищі людських тіл біля метро «Хрещатик» 18 лютого на вулиці Інститутській. | Не забути. Не зрадити.
Руслан Ганущак: «У ті три дні смертельного протистояння на Майдані та Інститутській постійно працювали більше десяти камер. Якби всі оператори та журналісти надали свої фото та відеоматеріали слідчим, події можна було би відтворити до секунди», - обґрунтовано вважає оператор Руслан Ганущак. Відтак були би ідентифіковані не тільки виконавці, а й замовники кривавої «зачистки». | |
Прикарпатець розповів, як «Беркут» знущався над людьми на Майдані.
"Лежав у великій калюжі власної крові на сходовій клітці й довго намагався зрозуміти, де я і що зі мною. Відтак зіп’явся на ноги й подзвонив у двері до якоїсь квартири. Коли ж відчинили, то попрохав води, бо дуже мучила спрага. Але напитися мені не дали. Натомість, як зараз пам’ятаю, жінка, котра вийшла з того помешкання, пішла сходами вниз і повернулася звідти з «беркутами». Тоді для мене все почалося спочатку." (с)
| "Истории участников Майдана: "Если бы мы начали отстреливаться, не выжил бы никто".
- Насколько я знаю, из Жовтневого не успели эвакуироваться человек 10-15. Они заблокировались в одной комнате. Вроде бы до сих пор этих людей не нашли ни среди живых, ни среди мертвых. Наверное, просто "зачистили". Кстати, в Мариинском парке, было прикопано более 20 тел. Говорили, что их свозили с Грушевского, а потом должны были вывезти в крематорий и сжечь. Есть данные, что это те парни, которых забирали у нас, затягивали к себе, а потом добивали. Есть же снимки, что мужчине рот зашили, другого посадили на фейерверк. Непонятно, кто это делал – "беркутовцы" или "титушки" – они же все одинаковые". | Про події 18 лютого розповів боєць 15 сотні Самооборони Майдану, львів’янин Олександр Літвінов: «Ми побігли вгору, щоб залізти на дах. Коли піднімалися, то один із мешканців вийшов у коридор, щоб подивитися, що відбувається. Ми розуміли, що коли на даху нас спіймають, то просто скинуть додолу. І цей чоловік заховав нас у своїй квартирі. Ми були закривавлені. У мене все обличчя і одяг було в крові, коли «тітушки» закидували нас камінням, то влучили мені в губу… Цей киянин був дуже хорошим, загалом забрав з даху до десяти наших. Ми переховувалися у нього десь дві години. Територію по Арсенальній повністю усю «прочісували» «беркутівці». Ті, хто поховалися на дахах, «беркутівці» потім там же просто відстрілювали з помпових рушниць. Ми бачили з вікна, як вони стріляли по наших, що бігали по дахах. Що з ними сталося потім, я не знаю… Думаю, що багато їх зникло безвісти, думаю вони їх позабирали», – припустив повстанець. |
Хроніки очевидця. Кривавий Майдан 18-20 лютого.
Про Харківський "оплот" в Маріінці, про справжню бойову зброю у силовиків, про тітушок, "беркут", політиків у броніках, відчайдушних жінок, афганців, про вбитих і поранених, про 20 лютого детально, і т. п... Дуже багато усього! | ||
Безіменна сотня. Скільки насправді жертв бійні 18 лютого?
“... перед очами багатьох досі стоять не лише обличчя тих, кого відспівували на Майдані, а й дещо інше. Прикриті деформовані трупи, які вантажать в автобуси. Чорні мішки, які вантажать у КамАЗи. Тіла з відрізаними головами. Безіменна сотня, пошуками братської могили якої і тим більше вбивць, здається, сьогодні зовсім не переймаються ті, чию «чесну» владу загиблі відстояли ціною власних життів..."
| ||
“10 мешканців Києва про тиждень революції в країні”.
"Беркутовец возле моста находит молоток, которым разбивали камни на более мелкие куски, и бросает его с горы на головы протестующих, остальные бойцы начинают забрасывать людей камнями с моста... В это время на ТЦ «Глобус» беркутовцы фотографируются на фоне полыхающих палаток, изображая позы бодибилдеров на соревнованиях, тычут людям «факи» и что-то орут." | Історія львівського співробітника міліції, який воював на стороні Майдану."27-річний Роман Баховський працював у відділі кадрів міського управління міліції Львова інспектором з професійної підготовки. До його обов’язків належало навчання особового складу, фізична та вогнева підготовка, робота з кадрами, наставництво та резерв кадрів. Після жорстокого розгону Майдану 30 листопада він вирішив бути вірним своїй присязі, звільнився і став до лав повстанців." | |