Історія Ігора Заставного: ""Я був при свідомості. Лікарі говорили щось про ампутацію. А потім ніхто з них не наважувався мені сказати, що її вже нема. Смішні! Я правою ногою шукаю ліву, а її нема. Тоді питаю медсестричку: "Стасю, ноги нема, правда?" "Нема!" і замовкла." | ||
Хроніки очевидця. Кривавий Майдан 18-20 лютого.
Про Харківський "оплот" в Маріінці, про справжню бойову зброю у силовиків, про тітушок, "беркут", політиків у броніках, відчайдушних жінок, афганців, про вбитих і поранених, про 20 лютого детально, і т. п... Дуже багато усього! | ||
"Доля людей, що лишилися у парку – невідома. Їх, можливо, сотня чи дві було. Їх доля дуже страшна, бо беркутівці більше стріляли і гранати кидали, а от тітушки - вони просто вбивали… там одні гоп-стопники і беспрєдєльщики. І де ті люди, якими набивали повні автобуси? Ні один з них не повернувся." (від Vika Yasyns'ka) | ||
Ці хлопці - під кулями рятували життя своїм побратимам на Інститутській!
Львівські студенти Микола Притула, Ігор Фльорко та Ігор Галушка розповідають про це спокійно і без пафосу і не люблять, коли їх називають героями. Послухайте їх розповідь і уявіть собі - хлопцям від 18 до 20 років! | ||
Ростислав: "Я понимал, что ни милицию, ни «беркут» провоцировать не нужно. У них нет башни и лезть на рожон с тем же «беркутом» – глупо. У меня были ситуации с ними в жизни, я понимал, что лучше поднять руки вверх и их не трогать. Но когда милиция и «беркут» начали беспредельничать, применять оружие, при этом применили его первыми. Начали бить людей, я занял иную позицию." (від Vika Yasyns'ka) | ||
“Тут у нас нові пригоди Асавелюка біля Жовтневого 20 лютого. Або принаймні його машини і його снайперів.
МВС оприлюднило нове відео стрілянини. Відео було оприлюднено, щоб продемонструвати масовану стрільбу по натовпу мусорами в чорному з "жовтими повязками".
Але на ньому можна розгледіти пригоди групи снайперів, ймовірно пов'язаної з Асавелюком. Якщо бути уважним» (с)
| ||
Безіменна сотня. Скільки насправді жертв бійні 18 лютого?
“... перед очами багатьох досі стоять не лише обличчя тих, кого відспівували на Майдані, а й дещо інше. Прикриті деформовані трупи, які вантажать в автобуси. Чорні мішки, які вантажать у КамАЗи. Тіла з відрізаними головами. Безіменна сотня, пошуками братської могили якої і тим більше вбивць, здається, сьогодні зовсім не переймаються ті, чию «чесну» владу загиблі відстояли ціною власних життів..."
| ч.2 Відео 20 лютого від Jerome Sessini. "Ховаючись на поверхах, снайпери починають безперервну стрілянину по активістам. Звикший до паніки натовпу під час стрільби, фотографа вражає спокій протестувальників, які не бояться... "Я думаю, вони залишились там, щоб протистояти, щоб показати свою рішучість, але в той же час у них не було іншого вибору, було дуже небезпечно відступати під снайперським вогнем". "Я не міг їх відрізнити від інших демонстрантів, так як в ультра-націоналісів завжди червоно-чорний прапор, ці ж не мали нічого, і вони буде не озброєні".
| |